Індивідуалістична песимістка з Буковини

Сюзанна Рубінштайн - перша жінка в Габсбурзькій імперії, яка отримала статус доктора філософії. Вона вивчала психологію, філософію та германську літературу. Її праці стали «неоціненним внеском у вивчення людських емоцій».  

Народилася Сюзанна Рубінштайн 20 вересня 1847 року в Чернівцях. Її батько, Ісак, був відомим тоді громадським і політичним діячем, він очолював єврейську релігійну громаду.

За півроку до народження доньки Ісак Рубінштайн у своєму домі приймав славетного композитора й піаніста Ференца Ліста. Домашня культурна атмосфера формувала у юної Сюзанни цікавість до літератури. Особливо інтригували її душевні переживання й душевний спокій, яким сповнювалися персонажі в творах німецьких класиків.

Дівчина захоплено почала вивчати міжособистісні стосунки у поезії Фрідріха Шіллера. В другій половині ХІХ століття мода на Шіллера у Чернівцях розвернулася на особливо високому рівні. П’єси за його творами ставили на сценах готелів, гостинних домів, поетичні рядки зачитували чи не на кожній приватній чи публічній вечірці, пісні з поем виспівували в музичному товаристві та просто на вулицях міста.

Ось так Шіллер, видатний знавець людських душ, вплинув на Сюзанну Рубінштайн із подвійною силою. Найперше, вона взялася вивчати Германську літературу. А другим її захопленням, яке врешті перевершило перше, стало вивчення психології.

Ісак Рубінштайн, маючи достатньо коштів і можливостей, вирішив дати своїм чотирьом дітям гідну освіту. Проте в Чернівцях навчатися його доньці фактично не було де, перший дівочий ліцей з’явився лише в 1898 році. Тому навчали її приватні вчителі, а згодом правдами й неправдами Сюзанна отримала свій шкільний атестат у хлопчачій гімназії та полишила Чернівці, щоб заглибитися в науку у західних університетах.

У 1870 році 23-річна Сюзанна Рубінштайн вступає до Празького університету. Згодом, вона здобувала знання і в Лейпцизькому, і у Віденському, і в Бернському університетах.

У Базелі проходила докторантуру. Із роботою про «Про чуттєві та чутливі почуття» («Über die sensoriellen und sensitiven Sinne») у 1874 році Рубішнтайн стала доктором філософії з психології. Тоді це був фактично виклик суспільству Старої Європи, де панував безкомпромісний патріархат. Вона – жінка-дослідниця, вона – жінка, яка проміняла «три К» (всталений вираз у консервативному німецькому суспільстві, де жінку мають цікавити лише «Kinder, Küche, Kirche» - «діти, кухня, церква») на науку, вона – жінка – рівня чоловікам.

З 1878 по 1884 року психологиня працювала над своїм «magnum opus» - працею «Психологічно-естетичні ессеї» («Psychologisch-Aesthetische Essays»). Надрукована вона була в Гайдельберзі. Пізніше критики назвали цю роботу Сюзанни Рубінштайн як «найбільш вагомий внесок у вивчення людських емоцій».

Дослідниця внутрішнього світу людини не зупинилася на досягнутому й опісля видала ряд потужних праць психологічної тематики, а саме «Про природу рухів» («Zur Natur der Bewegungen»), 1890 рік, «На темній землі» («Auf Dunklem Grunde»), 1892 рік, «Психолого-естетичний фрагмент» («Psychologisch-Aesthetische Frágmente»), 1902 рік.

Цікавою працею Сюзанни Рубінштайн стала монографія «Індивідуалістичний песиміст» («Ein Individualistischer Pessimist») про найбільш песимістичного філософа німецької класичної філософії Філіппа Майнлендера.

В монографії науковиця інтерпретує ідеї Майнлендера по-філософськи, в контексті вчень Шопенгауера та Канта. І саме завдяки її дослідженню, Майнлендера вдалося позбавити ярлика «учень Шопенгауера». Натомість його світогляд, його особливий песимізм і нігілізм трансформувалися в окремий «індивідуалістичний песимізм».

Також Сюзанна Рубінштайн у праці «Тріас метафізиків волі» («Eine Trias von Willensmetaphysikern») відкриває двері до складних категорій мислення трьох великих німецьких філософів, Едварда В. Гартмана, Філіппа Майнлендера та Юліуса Бансена. Завдяки чіткості й стислості своїх пояснень Рубінштайн змогла донести до читачів складний зміст філософських категорій без спеціальних попередніх знань.

Завершився земний шлях Сюзанни Рубінштайн 29 березня 1914 року у Вюрцберзі.

Раніше Український дощ розповідав про Сузі Ґлаубах - першу жінку-фармаколога Австро-Угорщини.