Чи міг Київ зберегти ядерну зброю? - експертка Гарвардської школи дослідила питання

Про це в етері Еспресо розповіла докторка політології, старша наукова дослідниця Центру науки та міжнародних відносин Белфера Гарвардської школи Кеннеді Мар’яна Буджерин.

"Питання того, чи могла Україна залишити ядерну зброю занадто складне. Відповісти на нього коротко дуже складно. Я написала про це питання цілу книгу і відповідь на це питання має бути довжиною в монографію. Втім, можна говорити про те, що на той час в України були опції й варіанти. Ці варіанти не зводились до того, чи залишити саме цю ядерну зброю, яка залишалась на території України, чи здати її. Були опції посередині. Власне ця зброя власне не вироблялась в Україні і її не можна було нормально й безпечно утримувати. Раніше чи пізніше цю зброю потрібно було оновлювати. Після цього потрібно було б заміняти боєголовки рідними, а для цього потрібно мати повний цикл ядерного палива, будувати потужності зі збагачення урану", - пояснила Буджерин.

Дослідниця зауважила, що попри дороговизну, ядерна зброя як елемент стримування є ефективнішою, ніж велика кількість конвенційного озброєння.

"Це не захмарні технології. Варто додати, що ядерна зброя була винайдена 80 років тому, посеред Другої світової війни. Відтоді ще 9 країн знайшли ці технології. Так, це коштує великих коштів, але великі обсяги конвенційної зброї мають високі видатки також. Можливо, якщо ядерна зброя є в країні, як елемент стримування, то тоді не потрібно мати великий обсяг звичайного озброєння. Проте, в той час цілий дух епохи йшов у напрямку роззброєння. Навіть США й СРСР, а потім вже Росія, підписали угоду про скорочення ядерної угоди. Тому йти проти цієї течії у міжнароднополітичному сенсі було дуже складно", - підсумувала вона.

Український Дощ писав раніше, що Україна може спробувати створити ядерну зброю спільно з країнами Європи - Горбулін