Без нього не подолаємо русифікацію, - філолог про розгляд мовного закону в суді

7 липня Конституційний суд України почав розглядати справу щодо конституційності Закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Проти нього виступають колишні "регіонали", а саме  51 народний депутат з Опозиційного блоку, а нині – "Опозиційної платформи – за життя", серед яких серед яких Вадим Новинський, Сергій Ківалов, Нестор Шуфрич, Євгеній Мураєв, Наталія Королевська, брати Михайло та Дмитро Добкіни. Вони вимагають визнати мовний закон неконституційним і таким що не відповідає Основному закону України.

"Вони наражаються на великий конфлікт. Закон про мову слід було прийняти ще у 1990 роках. Ми й так запізнилися, що ухвалили тільки торік. Позивачі цього не цінують і хочуть не лише скасування мовного закону, а й взагалі – державності. Грають на користь Кремля. Та в країні сильна група захисників мови", - коментує професорка кафедри української мови Національного університету "Києво-Могилянська академія" Лариса Масенко.

Мовознавиця вважає, що Конституційний суд ухвалить рішення на користь мовного закону.

"Є надія, що суд не допустить скасування закону про мову. Добре, що справу веде суддя-доповідач Сергій Головатий – сильний юрист. Проте навіть після позитивного рішення ексрегіонали не заспокояться. Та й не тільки вони – серед більшості є багато "слуг", яким не всі норми і пункти мовного закону до вподоби", - додає вона.

Один із сучасних викликів захисту мови – подолання русифікації великих міст.

"У столиці молодь була двомовна – легко переходила з російської на українську і навпаки. Після Революції гідності більшість почала розмовляти виключно українською. Подолаємо русифікацію, якщо українську мову будемо чути у сфері послуг, зі сцени, в навчальних закладах. Саме для цього потрібен мовний закон", - вважає Масенко.