Влада Росії відправляє Поклонську послом до Африки

Наталю Поклонську, колись українську чиновницю, а згодом затяту прихильницю анексії Криму і депутатку російської Держдуми можуть відправити у Кабо-Верде.

Рішення про призначення Поклонської послом у цій країні ще не ухвалили.

Але багато джерел повідомляють, що незабаром колишній символ "Русской весны" таки поїде в Африку.

Про можливі причини такого переїзду розмірковує редактор відділу політики Російської служби ВВС Володимир Дергачов:

"Перехід Наталії Поклонської на посаду посла в далекій республіці Кабо-Верде можна назвати "почесним засланням". Російське видання РБК так і пояснювало - депутатка стала занадто незручною для керівництва російської Держдуми.

До 2014 році Поклонська багато років працювала в українських органах прокуратури, але у 2014 році вона перейшла на бік російської влади і стала символом "Русской весны".

Новий прокурор анексованого Криму з погонами і з характерною зовнішністю отримала прізвисько "няш-мяш" і стала популярною навіть серед японських любителів аніме. Вона активно просувалася в російських ЗМІ, які згадували її боротьбу з бандитизмом за української влади на півострові.

Але для Генпрокуратури РФ Поклонська була малокерованою фігурою і там посприяли її переходу до Держдуми.

У російському парламенті вона увійшла до комісії з контролю за депутатськими деклараціями, але жодних реальних повноважень не мала.

Вона так і не змогла отримати реальну політичну владу або запропонувати якісь резонансні законопроєкти.

Замість цього Поклонська запам'яталася іміджем православної фундаменталістки: як найкращий друг радикального руху "Сорок сороков" і руху царебожників.

Головним проєктом в Думі від Поклонської стала масштабна кампанія проти фільму "Матильда" режисера Олексія Учителя - вона безліч разів скаржилася на стрічку до прокуратури.

Фільм розповідає про фаворитку імператора Миколи II балерину Матильду Кшесінську. На піку кампанії проти "Матильди" до студії режисера навіть кинули коктейль, що остаточно охолодив відносини Поклонської з Кремлем, керівництвом Думи і силовиками. Їй дуже рекомендували зменшити публічну активність.

Пізніше Поклонська спробувала відійти від радикального іміджу і навіть розкаялася через участь у кампанії проти "Матильди".

Вона почала виступати з ліберальною риторикою і закликала до потепління відносин з Україною.

Але спроба прийти до більш поміркованого стилю поведінки не призвела до потепління стосунків депутата з парламентським начальством.

Поклонська виявилася занадто яскравою і занадто некерованою для російського парламенту, не змогла прилаштуватися у політичному істеблішменті.

До нього вона потрапила з істеблішменту українського, де зовсім інші правила і звичаї.

Але прибрати її з Думи і не залишити жодної посади на заміну - стало б надто різким кроком.

Тому її і відправлять на тиху і невпливову посаду послом у Кабо-Верде.

Таке "заслання" цілком у російських традиціях.