Заснування дому Віндзорів

19 червня 1917 року англійський король Георг V видав прокламацію, якою зобов'язав всіх членів королівської сім'ї вилучити із своїх регалій всі німецькі титули та прізвища і змінити назву династії з німецької Саксен-Кобург-Готська на Віндзорську за назвою містечка в графстві Беркшир, де розташована королівська резиденція.

Саксен-Кобург-Готська династія бере свій початок від давнього саксонського роду Веттінів, який достовірно простежується до X століття, і походить, згідно з хроніками, від гецога Відукінда, переможеного і хрещеного в 785 році королем франків Карлом Великим. Після територіального поділу Саксонії у 1485 році між синами курфюста Фрідріха II династія Веттінів розділилась на дві гілки. Одна з них у 1640 році заснувала у Тюрінгії герцогство Саксен-Гота, до якого в 1680 році було приєднано місто Кобург, а в 1735 році — герцогство Заальфельд.

Після ліквідації Священної Римської імперії в 1806 році герцогство Саксен-Кобург-Заальфельд увійшло спочатку в Рейнський Союз, а в 1815 — в Німецький союз. Через десять років при вирішенні питань спадщини волею саксонського короля Фрідріха Августа I місто Заальфельд відійшло до герцогства Саксен-Мейнінген, взамін якого Саксен-Кобург отримало місто Гота. Першим правителем герцогства Саксен-Кобург-Гота став Ернст I, син якого Альберт 10 лютого 1840 року став чоловіком англійської королеви Вікторії, котра належала до Ганноверської династії, що брала початок з давньонімецького роду Вельфів.

фото: Герб Саксен-Кобург-Готської династії

Вельфи опинились на британському престолі в 1714 році внаслідок Акту про спадкування престолу, який позбавив католицьку чоловічу лінію Стюартів прав на престол на користь протестантки Софії Ганноверської та її нащадків. По смерті Вікторії в 1901 році її син Едвард VII став першим правителем Великої Британії із Саксен-Кобург-Готської династії. Шлюби дев'яти дітей Вікторії з представниками королівських і знатних родин зміцнили зв'язки між династіями Європи, проте не вберегли континет від Першої Світової війни, де, зокрема, воювали один з одним два внука Вікторії імператор Німеччини Вільгельм II та Георг V, що зійшов на британський престол в 1910 році.

фото: Вільгельм II

фото: Георг V

19 червня 1917 року Георг V, прагнучи відмежуватись від усього німецького, видав прокламацію, якою вилучив у всіх членів королівської сім'ї всі німецькі титули та прізвища і змінив назву династії з Саксен-Кобург-Готська на Віндзорську за назвою містечка в графстві Беркшир, де розташована королівська резиденція. Членами дому Віндзорів були оголошені всі нащадки королеви Вікторії і принца Альберта по чоловічій лінії, які на той момент мали британське підданство.

У 1947 році внучка Георга V Єлизавета вийшла заміж за свого чотириюрідного брата Філіпа Маунтбеттена з датського дому Глюксбургів. Щоб зберегти династичне ім'я, вона після сходження на престол у 1952 році видала прокламацію, якою оголосила членами дому Віндзорів і всіх своїх нащадків.

Родинна до Віндзорів династія Саксен-Кобург-Гота править Бельгією й сьогодні з дня її проголошення. У 1920 році бельгійський король Альберт I, подібно Георгу V, також офіційно видалив із родинного герба всі саксонські символи і змінив прізвище на Бельжик ("Бельгія"), яке офіційно значиться в усіх офіційних документах бельгійської королівської родини.