Закон про штучний інтелект: ЄС почав впроваджувати нові правила прозорості

Нові правила прозорості, які Європейський Союз вимагає від технологічних компаній, набирають чинності з другого серпня. Зокрема, користувачів зобов’язані інформувати, що вони взаємодіють зі ШІ, а не з живою людиною, а діпфейки та інший згенерований контент має бути промаркований. Це має зменшити кількість маніпуляцій в інтернеті, пише. RFI.

«Grok, це правда?», — одне з найпоширеніших питань у соцмережі Х під постами із суперечливою інформацією.

Визначати реалістичність відео, зображень чи заяв із розвитком штучного інтелекту стає дедалі складніше, і ЄС намагатиметься це змінити.

«Штучний інтелект може принести надзвичайні переваги нашим співробітникам і бізнесу. Але ми також бачимо потенційну шкоду, якщо ШІ не розроблено та не використовується належним чином, і що найсучасніші моделі створюють ризики абсолютно нового масштабу. Європа передбачила цей розвиток подій», — пояснює Хенна Вірккунен, виконавча віцепрезидентка ЄС з питань технологічного суверенітету.

За впровадженням нових правил, які торкнуться не лише європейських компаній, стежитиме нова команда з 60 незалежних експертів зі штучного інтелекту. Зокрема, 38 осіб з Офісу ШІ у Брюсселі моніторитимуть діяльність технологічних гігантів на кшталт OpenAI та DeepSeek.

Загроза, ширша за «діпфейки»

Найпомітнішою для користувачів наразі залишається загроза дезінформації з використанням ШІ. Штучний інтелект дозволяє дешево виробляти маніпулятивний контент у конвеєрному режимі. Мовні моделі не лише спотворюють інформацію, а й надзвичайно швидко поширюють її, йдеться у цьогорічному звіті ЄС.

«Ми не можемо перешкодити іншим використовувати маніпуляції як зброю гібридної війни, але ми можемо зробити це максимально складним і, зрештою, спонукати авторів іноземних маніпуляцій переглянути, чи варто вкладати стільки часу та грошей у це», — пишуть у звіті.

Водночас у ЄС стверджують, що ризики неправомірного використання ШІ мають системний та глобальний характер. Йдеться про хімічні, біологічні, радіологічні та ядерні інциденти, кібератаки, поширення матеріалів сексуального характеру та загрозу фундаментальним правам людини.

«ШІ може допомогти виявляти вразливості, запобігати кібератакам та посилювати захист критичної інфраструктури. Водночас він також може бути використаний зловмисниками для автоматизації атак, виявлення слабких місць та проведення кібероперацій з безпрецедентною швидкістю та масштабом», — йдеться у плані дій ЄС

Перед потраплянням на європейський ринок ШІ-інструменти оцінюватиме спеціальна комісія та Агентство з кібербезпеки (ENISA). Порушникам правил загрожуватимуть мільярдні штрафи або блокування.

Також комісія зможе опитувати співробітників ШІ-компаній під час розслідувань порушень. Або ж вони самі зможуть повідомляти про незаконні дії конфіденційно.

Основні вимоги

Нововведення передбачає чотири окремі зобов’язання щодо прозорості. По-перше, повідомляти користувачам, що вони працюють з ШІ. Це має бути прописано чітко та розбірливо ще на етапі першої взаємодії. Приховування інформації в умовах або у підпунктах меню вважатиметься порушенням.

Правило стосується чат-ботів, голосових помічників, супутників на основі ШІ, ботів у соціальних мережах та ШІ-агентів. Наприклад, коли робот вам телефонує чи надсилає електронні листи від імені компанії або приймає онлайн-замовлення.

Це стосується навіть роботизованих домашніх улюбленців.

Втім, є винятки. Зокрема, йдеться про комп’ютерні ігри, коли гравець взаємодіє з неігровими персонажами (NPC) і це за замовчуванням зрозуміло.

Також виняток діє для контенту, який поширюється у реальному часі, але користувач дізнається про це у процесі. Наприклад, як в окулярах віртуальної реальності.

Якщо ж йдеться про ШІ, що взаємодіє з дітьми чи людьми похилого віку, наприклад, освітні чи програми охорони здоров’я, маркування про використання штучного інтелекту має з’являтися періодично як нагадування.

Друге правило прозорості зобов’язує позначати увесь ШІ-контент: відео, звук, зображення, текст та навіть резюме для роботи. І йдеться не лише про інформаційну плашку, а й про приховані інструменти виявлення — метадані та водяні знаки.

Як розповідало RFI Українською, останні вже активно використовують ШІ від Google та OpenAI.

Винятком вважаються малопомітні зміни на кшталт виправлення граматичних помилок, переклад або незначне редагування відео (кадрування або покращення якості).

Третє правило стосується «діпфейків». Вони не заборонені, але мають містити попередження, що контент згенерований. Наприклад, у разі використання цифрових аватарів реальних людей (або дуже схожих на реальних) а також їхніх голосів.

Під правило підпадають також географічні місця чи події.

Також заборонений ШІ, який створює контент сексуального та інтимного характеру без згоди, або матеріали про сексуальне насильство над дітьми.

Винятком може вважатися очевидно нереалістичний контент. Наприклад, коли анімовані тварини чи предмети розмовляють людською мовою. Але тут також важливо, на кого розрахована інформація — контент для дітей та літніх людей оцінюється жорсткіше.

Четверте правило регулює розпізнавання емоцій та біометрію. Це стосується публічних камер відеоспостереження, наприклад, у супермаркетах, перед входом до яких має бути помітне попередження. Або інтерактивних відеоігор, які зчитують міміку чи голос гравців.

Важливо, що нові правила поширюватимуться на всі компанії, чий контент потраплятиме до європейського споживача. Відповідальність за порушення нестимуть як розробники ШІ, так і ті, хто використовує його у своїй діяльності, незалежно від того, де саме зареєстрований бізнес.

Водночас є загальні винятки для компаній. Наприклад, якщо ШІ використовують для суто технічних завдань, серед яких математичні розрахунки, або коли контент залишається в межах компанії і не стає публічним.

Реакції на нововведення

Зміни покликані зміцнити цифровий суверенітет ЄС. У Союзі визнають, що наразі держави-члени залежать від американських та китайських технологічних гігантів.

Закон також має відродити окремі вітчизняні галузі, такі як виробництво і оборона, та стимулювати інвестиції в інфраструктуру штучного інтелекту всередині блоку.

ЄС вже не перший рік вимагає від американських компаній, серед яких Meta, дотримання європейських правил. Наприкінці квітня Єврокомісія попередньо визнала Meta порушником «Закону про цифрові послуги», оскільки та не забороняла неповнолітнім віком до 13 років користуватися Instagram та Facebook.

За порушення Закону про цифрові ринки (DMA) Європейський Союз штрафує американські технологічні корпорації, серед яких, окрім Meta, також Google, Apple та Amazon.

Стягнення за недотримання вимог сягатимуть 15 мільйонів євро або 3% від світового річного обороту. Наразі сума антимонопольних штрафів вже перевищила 30 мільярдів доларів.

Це розлютило президента США Дональда Трампа, який назвав дії Брюсселя «дискримінаційною практикою» та «пограбуванням». А також пригрозив запровадженням додаткових митних тарифів.

Введення нових правил проходитиме у кілька етапів. Принципи прозорості та маркування набувають чинності з другого серпня 2026 року. А з другого лютого 2027 року набирають чинності Зобов’язання щодо сумісності виявлення водяних знаків для ШІ.

Правила для систем штучного інтелекту високого ризику запрацюють з другого серпня 2028 року. Йдеться про машини, іграшки, ліфти та інші технології загального користування.

Український Дощ писав раніше, що Фінляндія припиняє обслуговування інтернет-кабелю росії, через який йде 70% трафіку.