За що воює Україна, або метаморфози культурної політики держави останніх років

Якщо ми економимо на культурі, то за що ми воюємо? Цю фразу британського прем'єра часів ІІ світової Вінстона Черчилля не знає хіба що неук. Проте, саме культура в країні, яка воює вже 10 років (з них майже три роки - повномасштабно) залишається на периферії загальнодержавного процесу. Про це зокрема свідчать дані, надані Рахунковою палатою України та кадрові колізії у Міністерстві культури та стратегічних комунікацій України.

Рахункова палата днями озвучила дані про неефективне використання коштів головним органом країни, що має займатися національною ідеологією і всіма її складовими, такими як культура та інформполітика. У звіті установи зазначається, що структурні підрозділи Мінкультури виконали лише 40% заходів з реалізації державної політики, не забезпечивши планування видатків та не ухваливши своєчасно рішення про коригування бюджетних призначень. Через це залишилися невикористаними 1,3 млрд гривень.

"Керівництво у 2020-2022 роках не забезпечило безперервного процесу планування, моніторингу та звітування щодо їх реалізації. Звіти про виконання планів роботи за 2020-2022 роки не були затверджені міністром, що свідчить про низьку якість управління загалом", - наголосили у звіті.

Нагадаємо, йдеться про роки, коли Мінкультом керував підопічний олігарха Ігоря Коломойського, а за сумісництвом екскерівник телеканалу 1+1 Олександр Ткаченко. В той час за культуру безпосередньо відповідала його довірена особа Галина Григоренко, яка винаймала посаду заступниці міністра.

За їх "мудрого керівництва" профільні структурні підрозділи з формування та реалізації культурної політики були укомплектовані лише на 25-60 %. Неналежна компетенція фахівців з питань реформ стала однією з причин виконання заходів з формування державної політики лише на 31%.

Тим не менше, Ткаченко і Григоренко про себе не забули і пустили на виплату надбавки за "виконання особливо важливої роботи фахівцям з питань реформ" додатково 58,4 млн гривень. 

Проте, за інформацією джерел, Галина Григоренко, готується повернутися до міністерства. Причому знову на одну з найвищих посад – першої заступниці міністра. Крім попередньої провальної роботи на посаді, як відомо з офіційних джерел, чоловік Григоренко продовжував вести бізнес та отримувати доходи в країні-агресорі навіть через 5 років після анексії Криму та окупації Донбасу.

Очікується, що Григоренко віддадуть у Міністерстві культури та стратегічних комунікацій весь блок культури, тобто фактично всю ідеологічну складову міністерства.

Нагадаємо, 5 вересня 2024 року Верховна Рада України погодила призначення новим міністром культури Миколу Точицького, ексзаступника керівника Офісу президента Андрія Єрмака. За його кандидатуру проголосували 252 народних депутати.

До того Точицький працював заступником міністра закордонних справ (2021–2024).  У період 2016–2021 років Точицький був представником України при Європейському союзі та за сумісництвом послом України в Бельгії та Люксембурзі.

До культури новий очільник Мінкульту був дотичний досить посередньо. Саме тому культурна спільнота України, а також громадянське суспільство виражають стурбованість і занепокоєння. На думку діячів культури, сферою має керувати людина, яка має безпосереднє відношення до створення і популяризації українського культурного продукту.

Український Дощ писав раніше, що Європейська комісія розкритикувала телемарафон і вимагає реформ у сфері медіа, а також, що у Івано-Франківську почали працювати мовні інструктури.