[]

Юрій Артюшенко, хорунжий полку Чорних запорожців

Юрій Артюшенко, хорунжий полку Чорних запорожців

Юрій Митрофанович Артюшенко народився 15 квітня 1899 року в селі Котельва Харківської губернії (нині Полтавська область). Служив у російській армії, зокрема в 4-му запасному полку, який 1917 року базувався в Житомирі.

Чоловік він був національно свідомий. Недаремно ж став соратником Миколи Міхновського. Як член Ради Українського військового клубу ім. гетьмана Павла Полуботка Юрій організував 1-шу українську сотню в Житомирі. В 1918–1919 роках воював у Запорозькій дивізії, але після арешту полковника Петра Болбочана, під командуванням якого бився у смертельній січі за Україну, на знак протесту покинув "регулярне" військо і пішов у повстанці.

До армії Юрко все ж повернувся, та разом з нею й опинився в неволі в Каліші (одне з найстаріших міст Польщі - ред.). Неспокійна натура козака-повстанця не могла змиритися зі скнінням у таборі. Й Артюшенко почав співпрацю з Українською військовою організацією (УВО), яка боролась проти поляків, що зрадили союзників-українців, засадивши їх за грати. Не раз переходив він польський кордон, переносив нелегальну літературу, організовував таємні зустрічі, виконував інші завдання. Врешті його затримали та відправили назад до табору.

1925 року Артюшенко разом з Миколою Сціборським та іншими однодумцями організували в Подєбрадах Легію українських націоналістів. Коли виникло питання про організаційне вітання, то саме Юрій Артюшенко запропонував використати вітання чорношличників («чорні запорожці» або «чорношличники» - військове формування кавалерії армії Української Народної Республіки, що існувало в 1918—1920 роках - ред.):

"Слава Україні!" — "Козакам слава!"

Пропозицію товариство прийняло, але з уточненням — відповідати треба було:

"Героям слава!"

Провідні члени Легії Українських Націоналістів.
Сидять зліва направо: Микола Сціборський, Микола Тобілевич, 
Теофіл Пасічник-Тарнавський, Леонід Костарів, Максим Загривний.
Стоять зліва направо: Юрій Руденко, Юрій Артюшенко, 
Дмитро Пасічник, Роман Минів, Дмитро Демчук, 
Олександр Чехівський, Костянтин Дударів, Ярослав Герасимович

 

У Подєбрадах Юрій Артюшенко не тільки займався громадською діяльністю, а й навчався в Українській господарській академії (українська вища («висока») технічна школа в Подєбрадах в Чехословаччині, заснована 1922 року Українським громадським комітетом у Празі на чолі з М. Шаповалом при фінансовій допомозі міністерства закордонних справ Чехо-Словаччини - ред.).

1929 року у Відні відбувся Перший конгрес (установчий) ОУН, одним із фундаторів якої стала Легія українських націоналістів. Так Артюшенко став членом Організації українських націоналістів.

У 1934 році на вимогу польської влади уряд Чехословаччини відмовив йому у праві проживання. Розпочалися мандрівки Юрія по світу в пошуках сталого притулку. Він побував у Німеччині, Румунії, Болгарії, Туреччині, Греції, Італії, знову в Німеччині, де 1937 року йому нарешті вдалося легалізуватися. І тут же він активно включився в роботу Українського національного об'єднання. Артюшенко став членом Головної управи, а тоді й заступником голови УНО Тимоша Омельченка. У 1937–1940 роках редагував "Український вісник".

Серед архівних документів було знайдено Доповідну записку 5-го відділу прикордонних НКВД УРСР про виникнення та діяльність ОУН на території Польщі, Чехословаччини, Німеччини та СРСР. В доповідній було описано ОУН надто детально: виникнення, програма, гасла, преса, керівництво, діяльність ОУН в Польщі, зокрема, відношення ОУН до польської державності, взаємини ОУН з іншими українськими націоналістичними партіями і організаціями, людська база ОУН, зв'язок з розвідувальними органами противника, діяльність ОУН з Польщі проти СРСР тощо. 

Стосовно Юрія Артюшенко було вказано наступне:

"Артюшенко Юрій Митрофанович, проживав в м Берліні, активний оуновець-терорист, неодноразово намічався проводом ОУН для перекидання на радянську територію з терористичними завданнями. Судячи по замітках в краківській газеті ОУН «Краковски вісті» Артюшенко в лютому ц.р. з Берліна виїхав. За агентурними даними, які вимагають перевірки, Артюшенко з двома активними оунівцями Ярок Антоном (Андрієм), бувшим петлюрівським сотником, і Морозом Андрієм виїхали до кордону з СРСР з наміром переправитися на радянську сторону".

В 1950 році Артюшенко переїхав до Сполучених Штатів. Багато років співпрацював із різними українськими виданнями, зокрема, "Самостійна Україна", "Новий шлях", "Українське слово", "Свобода" та "Наш клич".

В 1966 році вийшли його спогади "Події і Люди на моєму шляху боротьби за Державу. 1917–1966". У них сотник Армії УНР висловив думку, що Визвольна боротьба, попри несприятливі обставини і низьку національно-державну зрілість провідної верстви та мас, започаткувала "нову еру, в якій національно-державні традиції нашої доби стали основою дальшої тяглости історично-національно-державної думки й національно-державного чину".

У книзі Юрій Артюшенко писав: 

"На тлі козацької героїчної духовності виростав самобутній національно-суспільний індивідуалізм, що був побудником усіх тодішніх повстанських починів на Лівобережжі… той індивідуалізм був тим животворчим джерелом, з якого випливали всі повстанські рухи в Україні, а соціальні проблеми були в них тільки мінливим підложжям. Бо хоч соціально-політично й ідеологічно національно-революційні рухи не завжди були пов'язані в одно й організаційно не творили цілості, але все для них спільним джерелом сили були козацькі традиції. Власне, в обороні цих традицій ці рухи виростали ідейно, соціально й політично і ставали могутнім живим протиставленням усім чужим силам, що були запереченням отого національно-історичного їх джерела".

Високо цінуючи свою приналежність до Армії УНР, сотник Артюшенко зазначав:

"Перед старими кадрами Української Армії ще багато роботи, яку ніхто за них не зробить".

В 2018 році Котелевська районна рада Полтавської області підтримала ініціативу депутата-свободівця Олександра Ілюхи щодо створення районної патріотичної премії ім. Юрія Артюшенка. Премія передбачає грошову винагороду в розмірі 3000 гривень та присуджується щорічно 14 жовтня з нагоди Дня захисника України: військовослужбовцям, ветеранам Збройних Сил України, учасникам бойових дій, митцям, педагогам, представникам молоді, громадськости у наступних номінаціях:

  • 1. “Національно-патріотичне виховання” ‒ за вагомий особистий внесок у національно-патріотичне виховання молоді;
  • 2. “Захисник України” ‒ за сумлінну військову службу, зразкове виконання військового обов’язку солдатами, сержантами, прапорщиками та офіцерами Збройних Сил України, силових структур та Державної служби України з надзвичайних ситуацій;
  • 3. “Мистецтво” ‒ за створення літературних, музичних творів, творів образотворчого мистецтва, фото-, теле- та кіноробіт на національно-патріотичну та військово-патріотичну тематику.
[]
Теги
Схожi
14 червня народилася українська мисткиня-емігрантка Наталія Ґеркен-Русова
Люди
14 червня народилася українська мисткиня-емігрантка Наталія Ґеркен-Русова
Художниця театру та кіно, графік, майстриня декоративно-ужиткового мистецтва, теоретик і пропагандистка українського професійного театру...
26 травня народилася Ольга Косач-Кривнюк - дочка Олени Пчілки та молодша сестра Лесі Українки
Люди
26 травня народилася Ольга Косач-Кривнюк - дочка Олени Пчілки та молодша сестра Лесі Українки
26 травня 1887 році народилася Ольга Косач-Кривнюк – письменниця, перекладачка, етнографиня, лікарка, дочка Олени Пчілки та молодша сестра Лесі Українки...
25 травня у Києві народився всесвітньо відомий авіаконструктор Ігор Сікорський
Люди
25 травня у Києві народився всесвітньо відомий авіаконструктор Ігор Сікорський
Конструктор-першопроходець Ігор Сікорський не тільки проектував, а й особисто випробовував свої машини, що було найкращою гарантією їх якості...
5 травня у Києві народився відомий американський кінорежисер і продюсер Анатоль Літвак
Люди
5 травня у Києві народився відомий американський кінорежисер і продюсер Анатоль Літвак
Він вчасно виїхав з Ленінграда, потім вчасно встиг залишити Берлін. Зняв в Голлівуді перший антифашистський фільм, потім - серію картин, які закликають США вступити у Другу світову...
4 травня народився Лео Сирота - всесвітньо відомий американський піаніст віртуоз з українським корінням
Люди
4 травня народився Лео Сирота - всесвітньо відомий американський піаніст віртуоз з українським корінням
У дитинстві він гастролював з Шаляпіним, в юності разом з легендарним Бузоні легко підкорив Європу, але одного разу побувавши в Японії, вирішив там і залишитися...