Як міг би виглядати Київ із річкою Хрещатик, звільненою з колектора, показав дизайнер

Дизайнер Віктор Білоус показав як міг би виглядати Київ із річкою Хрещатик. Відео проєкту із відновлення річки у центрі Києва можна перешлянути за посиланням. За словами автора, проїжджу частину центральної вулиці столиці, Хрещатика, можна було б віддати під річку, а пішохідну – замінити зоною для відпочинку.

«У Києві знаходиться понад 60 підземних річок, в тому числі і річка Хрещатик що і сьгодні протікає в колекторі під одноіменною центральною вулицею міста… Відновивши хоч частину цих річок в поєднанні з існуючим пагорбним ландшафтом столиця перетвориться на сучасне, унікальне, екологічно комфортне середовище», – пише автор.

Дизайнер зазначає, що Майдан Незалежності можна було б перетворити на зону для пікніку. Місце для доріг також вистачає: п’ять смуг проходили б по стороні ЦУМу і Головпоштамту. Проте доведеться відповитися від підземних переходів.

Про річку Хрещатик

Хрещатик це струмок або мала річка у центрі Києві, що тече Хрещатицькою долиною і є правою притокою річки Клов. Її довжина близько 1,4 км. Назва походить від Хрещатого яру, що у свою чергу здобув назву від бічних ярів, що у цьому місці «перехрещувалися».

Річка починається неподалік Європейської площі, з ряду джерел, далі протікає улоговиною Хрещатика та на Бесарабській площі впадає у Клов. На Хрещатицькій площі існувала невелика водойма. Також інша водойма — Бесарабський басейн — існувала на однойменній площі.

На сучасному Майдані Незалежності приймає 5 правих приток, найбільші з яких протікають під Софіївською та Михайлівською вулицями, а інші — під вулицями Малою Житомирською, Грінченка та провулком Шевченка. Біля перехрестя з вулицею Богдана Хмельницького приймає притоку Луга. Майже перед впадінням у Клов Хрещатик приймає свою ліву притоку Кловиця.

Ще 1840 року Хрещатик одним з перших річок міста був взятий у колектор на всій протяжності. Київ не раз потерпав через річку Хрещатик, особливо під час злив. Із сусідніх пагорбів струмок наповнювався водою, виходив з берегів і підтоплюючи будинки. Щоб вирішити проблему, річку вирішили закувати у колектор. Будівництво його розпочалося взимку 1888 року. Русло Хрещатика вирівняли і сховали у величезну цегельну трубу, засипавши зверху землею.

Український Дощ писав раніше про Привіт від Кличка: у Києві підвищать вартість поїздки у громадському транспорті до 20 гривень.