Я особисто починаю каятись, що підтримував Зеленського, - експрезидент СКУ Аскольд Лозинський

Перебування Соколова та Бабікова на чолі Державного бюро розслідувань, а Венедіктової - на чолі Генеральної прокуратури є однією з помилок президента України Володимира Зеленського, "які межують з політичною маніпуляцією, а то й національною зрадою".

Про це заявив нью-йоркський адвокат, доктор права, президент Світового конгресу українців у 1998-2008 роках Аскольд Лозинський у своїй статті для українсько-американського тижневика Час і події (Чикаго). 

За його словами, прагнення нинішнього керівництва ДБР та ГПУ скасувати недоторканість для майданівців, а також близькі професійні відносини між ними прямо суперечать рекомендаціям місії ООН.

Зокрема, він нагадує слова Соколова:

"Для Державного бюро розслідувань як правоохоронного органу головним завданням є встановлення всіх осіб, причетних до злочинів, які мали місце під час масових акцій протестів Революції Гідності. Тому Бюро не може ігнорувати рекомендації міжнародної організації такого рівня (Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні - ред.) і врахує їх у подальшій роботі".

Але, як зазначає Лозницький, представники ООН ніколи не вимагали скасування амністії майданівців.

"Таку підробку хіба важко вигадати, але у двох звітах цієї місії ООН з 15 квітня 2014 року і з 15 травня 2014 між рекомендаціями немає і слова про потребу скасувати закон про недоторканість. Цю Місію, до речі, на запрошення нової влади в Україні влаштував Іван Сімонович, заступник генерального секретаря ООН, відомий усім українцям, котрі працювали при ООН у Нью-Йорку. Він за національністю хорват, а за освітою юрист. Сімонович відрізняється від інших кар’єрних дипломатів в ООН своєю врівноваженістю та прихильністю до спроб України стати демократичною державою. Рівночасно він - професійна особистість, яка відкидає будь-які політичні маніпуляції, які межують з корупцією. У Звіті Місії з 15 травня 2014 року вказано, що нова влада в України звернулася для повного розслідування не тільки до ООН, але також до Міжнародного Кримінального Суду, подаючи себе під юрисдикцію, згідно з Римським законом, що Україна підписала ще 2000 року, але ще не ратифікувала. Крім того, у тому ж звіті подано, що Генеральний Секретар Ради Європи зініціював Міжнародний дорадчий семінар для нагляду за юридичним дослідженням конфронтацій під час Майдану від 30 листопада 2013 до 21 лютого 2014", - коментує зі свого боку Лозинський.

"Що є найбільш незрозумілим щодо Венедиктової, ГПУ, Соколова, ДБР, - це те, що у звіті Місії ООН з 15 квітня є дуже точно написано між рекомендаціями не про скасування закону про амністію для протестувальників Майдану, а радше: "Забезпечити інституційну незалежність Державного Бюро Розслідування... Є дуже важливим забезпечити, щоби цей новий орган був незалежним від Офісу прокурора".

Але ж Олександра Бабікова призначила саме Ірина Венедіктова, чинний генеральний прокурор, вона зробила призначення тоді, коли була в. о. директора ДБР. Яка іронія! Це дуже грубо вшите. Мабуть, такі маніпуляції і передбачав Сімонович. Як же це могли оминути Венедіктова і Соколов?", - продовжує Лозинський.

На його думку, якщо Венедіктова, Бабіков і Соколов зможуть "Майдан Гідності перетворити на переворот", тоді "вторгнення Путіна у Крим та Донбас стане закономірним".

"Тут нема альтернатив. Венедіктова, Бабіков і Соколов мусять відійти. І що, хіба ще раз скажемо, що президент помилився. Скільки дозволяється таких помилок, які межують з політичною маніпуляцією, а то й національною зрадою.

Я особисто починаю каятись, що я колись писав, що нема нічого страшного, коли стане президентом Володимир Зеленський", - підсумував Лозинський.

Довідка.

Аскольд Лозинський  — президент Світового конгресу українців (1998—2008), юрист. Є членом правління багатьох українсько-американських та світових українських організацій, а також професійних асоціацій США. Проводить активну роботу по об'єднанню світової української спільноти за кордоном. З цією метою не раз зустрічався з президентами США, України, Польщі. У середині 1960-х років, головним чином, у Канаді та Сполучених Штатах було створено так званий Світовий конгрес вільних українців (СКВУ), який після утворення Української держави трансформувався у Світовий конгрес українців (СКУ) та поширив свій вплив на європейські країни та на терени держав, що утворилися на уламках колишнього СРСР. Президентом Світового конгресу українців (СКУ) у 1998 р. став Аскольд Лозинський. Сьогодні, поряд з УВКР Світовий конгрес українців (організація представляє українців, які мешкають поза межами України) є ще однією міжнародною організацією, покликаною об'єднувати українців.