Волонтер з Каліфорнії допомагає бійцям АТО
Тарас Дрофяк живе в США та працює в компанії, яка займається пересилками в Україну. Більше п’яти років тому події, які сталися на майдані в Україні, спонукали його збирати допомогу для українців. На сьогодні у Тараса багато прапорів з написаними на них словами подяки від добровольчих батальйонів та батальйонів Збройних сил України. Наші хлопці вдячні Тарасу за намети, спальні мішки, медикаменти, продукти.
Почалися бойові дії на Майдані, люди почали гинути, ми побачили, що це все дуже серйозно, - згадує він.
Спочатку Тарас збирав пожертви від бажаючих допомогти.
Але такі пожертви не були постійними, загорілися і пішли. Тому ми вирішили з сином створити організацію, - ділиться волонтер.
Зареєстрували організацію в 2015 році та назвали «Милосердя». Допомагають безпосередньо бійцям на лінії вогню і військовим в госпіталях.
Зять Тараса - анестезіолог Андрій Германович, працює в лікарні міста Ірвайн, за сімсот кілометрів від Сакраменто. Він показує пульсоксиметр - такі ж апарати, завдяки його зусиллям, чотири роки тому були доставлені в Дніпровський госпіталь імені Мечникова, який приймав найбільше поранених бійців.
Це не звичайний пульсоксиметр. Він показує не тільки рівень кисню в крові, він показує пульс. І цікаво, що він показує через випромінювання - це рівень гемоглобіну. В звичайних умовах щоб отримати показник рівня гемоглобіну в крові, потрібно брати аналіз крові через вену, йти в лабораторію, ставити в апарат. І цей апарат показує рівень гемоглобіну, - каже Андрій Германович.
Це дозволяє економити час, необхідний, щоб врятувати життя людині. Апарат разом зі спеціальним монітором коштує 4 тисячі доларів. Андрію, завдяки знайомствам, вдалося безкоштовно передати в Україну три десятка таких приладів. Він продовжує і сьогодні підтримувати фонд «Милосердя» і допомагати Україні.
Коли вибухнула війна, для мене це було особисте, тому що у мене є родичі в Луганську. І я туди їздив перевідати їх в 2013 році, перед війною. Я прилітав і вилітав з Луганського аеропорту, який було зруйновано. Це було важке враження. Бачити руйнування всього, тих вулиць, по яких я ходив. Я також хотів допомогти людям, які захищають Україну бо саме в цьому я знайшов своє покликання лікаря - рятувати життя, - каже він.
Поки Андрій на роботі в Ірвайні, його діти проводять літні канікули в Сакраменто, де допомагають дідові Тарасу збирати нову партію допомоги в Україну. Готують пакети в Бахмут Донецької області і до Київського військового госпіталю. Це вже для них сімейна традиція.
