Видання National Geographic опублікувало статтю про вінки української дизайнерки
Відомий журнал National Geographic опублікував статтю про творчість української дизайнерки, художниці та фотографа Домініки Дикої. Стаття під заголовком «Вражаючі квіткові віночки рулять в Україні» була опублікована на сайті видання.
Про це повідомляє Ukrainian People.
«Квіти, пір’я, конопляні нитки, мушлі, намисто, навіть шматочки фольги та воску – це лише деякі з предметів, які українська художниця Домініка Дика вплітає у свої традиційні українські вінки», – йдеться у публікації.
Зазначається, що вінки століттями одягали дівчата як символ чистоти та родючості. Також вони були невід’ємною частиною святкувань та весіль. Вважається, що вінки мають язичницьке походження і їх плели ще до прийняття християнства в 10-му столітті.
«Сьогодні ж, однак, вони є частиною відродження традиційної культури, яку українці впускають в щоденне життя – яке в сучасності пишається історією та дивиться у світле майбутнє», – наголошується в статті.
Зокрема вінки є класичною прикрасою на народному святі Івана Купала, яке відзначають на початку липня. Крім стрибків через вогонь, дівчата також плетуть вінки з польових квітів та рослин. Кожна з них кладе вінок на воду і дивиться куди його віднесе течія, або який з хлопців його зловить. Також Івана Купала є святом музики та співів, а останнім часом супроводжується численними постами у соцмережах, наголошується у матеріалі.
Вінки, разом з традиційними вишиванками, стають дедалі популярнішими, каже Дага Грегорович, членкиня українсько-польського музичного гурту DAGADANA, яка з гордістю носить вінки Домініки Дикої.
Крім того, віночний бум впливає також на флористів-квітників. Вінки стали замовляти і на хрещення дітей, і для гостей на дні народження, і на відкриття традиційного українського ресторану і як аксесуари на показ мод.
Слід зазначити, що найбільшим попитом вони користуються серед наречених на весіллях.
«Такі особливо в попиті для весіль як ознака поваги до українського коріння та традицій і вдягнення вінку також майже завжди супроводжується вишиванками та вишитим вбранням», – каже киянка Анастасія Прушко.
Але National Geographic наголошує в статті, що окрім кохання та весіль є ще один дуже важливий елемент - патріотизм.
«Віночки стали популярними після Помаранчевої революції в 2004 році, коли стався підйом національної свідомості – і люди знову полюбили своє коріння, закохались у традиції», – зазначила Прушко.
Наголошується, що друга Українська революція - Майдан 2014 року - коли протестувальники хотіли посилити незалежність України проти російського втручання – також супроводжувалась ще більшим заглибленням в народні традиції.
Мейгіл Фавлер, що викладає і досліджує культурну історію Росії, України і Східної Європи в Університеті Стетсона (США), наголошує, що якщо вишиванку раніше вдягали лише на свята, то зараз її можна зустріти на вулицях міст в усьому світі. Також вінки можна зустріти і на сучасних фестивалях.
Раніше Український дощ писав, що впродовж червня 2020 року на Інтерактивній карті УГКЦ з’явилися нові позначки українських греко-католицьких монастирів, навчальних закладів, каплиць і парафій в Аргентині. Загалом 33 нових об'єкти. Таким чином, на Інтерактивну карту УГКЦ нанесено вже 3093 позначки. Було додано нові позначки 13 монастирів, 5 каплиць, 10 церков та 2 навчальних закладів єпархії УГКЦ в Аргентині, а також доповнено інформацію чотирьох парафій цієї єпархії, які вже були позначені раніше. Також було додано одну нову позначку в Україні та оновлено описи чотирьох об'єктів в Україні та Франції.
