Від Чернігова до Бучі: де межа між службовим недбальством та провалом спецслужб
Днями російські війська завдали ракетного удару по полігону в Київській області, де відбувався захід за участі представників оборонної промисловості.
Президент Володимир Зеленський повідомив, що в Бучанському районі внаслідок влучання російської ракети у виставку зброї загинули десятеро людей. Багато учасників зазнали поранень.
Головне питання після удару по полігону полягає в тому, що російська сторона знала місце і час її проведення.
Повторення таких атак свідчить про те, що чинний контррозвідувальний режим не відповідає зовнішнім загрозам, з якими Україна стикається під час повномасштабної війни.
Особливу небезпеку становить профіль таких заходів. На виставці безпілотних систем могли перебувати інженери, конструктори, представники оборонних підприємств, замовники та інші фахівці, які становлять цінність для українського військово-промислового комплексу і водночас є потенційними цілями для російських спецслужб.
Тут вже виникає питання щодо функціоналу Департаменту військової контррозвідки, якщо це не перший удар по подібній виставці.
Достатньо згадати події 19 серпня 2023 року, коли російська ракета "Іскандер-М" влучила у Чернігівський обласний академічний музично-драматичний театр у центрі Чернігова. Того дня у будівлі проходив захід "Люті пташки", присвячений безпілотникам і технологіям для фронту. Однією зі співорганізаторок події була керівниця Центру підтримки аеророзвідки Марія Берлінська.
Внаслідок удару по центру Чернігова загинули семеро людей, серед них шестирічна дитина. Поранення отримали понад 150 людей. Російська ракета пошкодила драмтеатр, площу, житлові будинки та інші споруди в центрі міста.
Наразі лунають аргументи про те, що повідомлення про захід опублікували в інтернеті. Утім це не знімає питань із силових структур. Навпаки, Служба безпеки України, має дати відповідь суспільству, чому інформація про подію оборонного характеру взагалі з'явилася у відкритому доступі. І, головне, чому співробітники СБУ не відреагували на пов'язані з цим ризики.
Колишній співробітник СБУ Іван Ступак вважає, що російська сторона могла знати не лише місце, а й приблизний час проведення заходу. На його думку, противник міг чекати, коли на полігоні збереться максимальна кількість людей. Він припустив, що для точного вибору моменту росіянам могла знадобитися людина на місці або інше оперативне джерело. Водночас сам факт публікації інформації про виставку значно спрощував противнику пошук цілі.
Як пояснити відсутність реакції з боку СБУ щодо наявності у відкритому доступі інформації про подію оборонного характеру на тлі повідомлення від 12 червня прокуратури та регіонального управління Служби безпеки України, що мешканець Одеси отримав три роки увʼязнення за публікацію антиукраїнських дописів у забороненій соцмережі?
Наголошую,це не приватна виставка в класичному розумінні. Значну частину українських безпілотників виробляє приватний сектор, але це не означає, що держава не задіяна в цих процесах.
У виробництві безпілотних літальних апаратів (БпЛА) в Україні приватний сектор є абсолютним лідером і забезпечує, за різними оцінками, від 80% до 90% усього виробництва. Галузь Defense Tech стала унікальним прикладом, де приватний бізнес майже повністю витіснив колишню державну монополію.
В Україні активно працює понад 450–500 компаній, що виробляють безпілотники. З них близько 80% — це саме приватні підприємства та технологічні стартапи (понад 400 фірм), тоді як державний сектор налічує близько 100 підприємств. Тому захист таких компаній, їхніх працівників і технологій мав би бути одним із пріоритетів українських спецслужб.
Виставка мала презентувати технології у сфері, де Україна зберігає одну зі своїх ключових переваг над противником. Безпілотні системи дають змогу Силам оборони стримувати російські війська та завдавати ударів по тактичних і оперативних тилах РФ.
При цьому загроза не обмежується самим ракетним ударом. Необхідно перевірити, чи не отримала російська сторона інформацію про конкретних виробників, представлені розробки та їхні тактико-технічні характеристики.
Нагадаю і про інші випадки, які свідчать про системну поінформованість російських спецслужб щодо важливих для української оборони об'єктів і людей. Зокрема, йдеться про удари по військових об'єктах у Вишневому, Києві та атаку на будинок фахівця з радіотехнологій Сергія "Флеша" Бескрестнова. Їх об'єднує одне — невідповідність контррозвідувального режиму зовнішнім викликам.
Друге ключове питання — чи понесе хтось персональну відповідальність за загибель людей. Відповідь на нього суспільство мало почути ще після ракетного удару по виставці дронів у Чернігові у 2023 році.
Утім організатори виставки дронів "Люті пташки" у Чернігові не отримали кримінальних термінів чи вироків суду за наслідками російського ракетного удару. Кримінальне провадження Офісу Генерального прокурора за цим епізодом було зосереджено на двох напрямках: воєнний злочин РФ (безпосередні виконавці удару) та перевірка дій посадовців щодо погодження заходу. Організатори зазначали, що проведення виставки було офіційно узгоджено з військово-цивільною адміністрацією, а анонс не містив точного місця проведення
Це створило небезпечний прецедент, за якого трагедії повторюються, а відповідальність розчиняється між організаторами, місцевою владою, військовими адміністраціями та силовими структурами.
Після Чернігова не було створено дієвого механізму, який унеможливив би повторення подібних трагедій. Саме відсутність покарання, а не лише конкретна помилка організаторів, стає причиною того, що небезпечна практика продовжується.
Після Чернігова був створений так званий "прецедент Берлінської" — повної безвідповідальності за криваві події. Якщо нам знову розповідатимуть загальні фрази й ніхто не буде покараний, такі випадки повторюватимуться. Немає прецеденту покарання — немає й висновків.
Наразі очільник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що організатори виставки озброєння на відкритому полігоні в Київській області, а також посадовці, які погодили її проведення, повинні нести персональну відповідальність за безпеку людей.
Водночас Буданов наголосив, що відповідальність за безпеку учасників подібних заходів мають нести не лише організатори, а й ті, хто дозволив їх проведення.
"В умовах повномасштабної війни організатори таких подій і ті, хто їх погоджує, повинні нести персональну відповідальність за людей. Безпека повинна бути гарантована на найвищому рівні. Якщо цього немає, то й заходу немає", — зазначив він.
Звертаю увагу, що новий удар варто розглядати не як окремий епізод, а в ширшому контексті російських атак на оборонну логістику, виробників, склади та людей, пов’язаних із розвитком безпілотних систем.
Зокрема, надаю удари по відділеннях і логістичних об'єктах "Нової пошти". Пов'язаний із Марією Берлінською проєкт Victory Drones публічно повідомляв про співпрацю з програмою "Гуманітарна Нова пошта". У дописі зазначалося, що оператор забезпечує доставку обладнання та всього необхідного для виїзних навчань військових із дронів, зв'язку, РЕБ та інших технологій у різних регіонах України.
На моє переконання, Служба безпеки України має дати відповідь суспільству, чи сприяли такі публікації противнику встановити логістичні ланцюги пов'язані з оборонними ініціативами.
Головне— російські спецслужби знають характер, місце і час проведення таких заходів. Чернігів був у 2023 році. Минуло майже три роки — і ми знову бачимо те саме. Жодних висновків і жодної персональної відповідальності.
Нагадаю, Генеральний прокурор Руслан Кравченко заявив , що 25 липня було затримано головного організатора виставки озброєння під Києвом, яка постраждала від російського ракетного удару, в результаті якого загинули 10 людей і 100 отримали поранення.
Крім того, Кравченко заявив, що органи влади перевіряють дії відповідних підрозділів Національної поліції, Служби безпеки України, органів державної влади, місцевого самоврядування та військового командування. Слідчі перевіряють, чи належним чином контролювався стан безпеки, чи своєчасно виявлялися та оцінювалися потенційні загрози, чи вживалися заходи, передбачені законом, та чи могли дії чи бездіяльність відповідальних посадових осіб вплинути на перебіг подій.
