Виборчу кампанію спікера Джонсона спонсорував власник Тульського патронного заводу — Newsweek

Видання повідомляє, що у 2018 році група росіян змогла пожертвувати гроші Джонсону на виборчу кампанію в Луїзіані, яку він у підсумку виграв, оскільки гроші проходили через техаську компанію American Ethane.

Хоча співзасновником American Ethane був американець Джон Хоутлінг, на той момент вона на 88% належала трьом громадянам країни-агресора: Костянтину Ніколаєву, Михайлу Юр'єву та Андрію Кунатбаєву. Ніколаєв відомий як високопоставлений союзник російського диктатора Володимира Путіна.

Раніше представник Джонсона заявляв, що кампанія повернула гроші, передані їй компанією American Ethane, щойно «ознайомилася із ситуацією».

При цьому не було жодних ознак того, що передвиборчий штаб Джонсона навмисне порушив федеральний закон, який забороняє кампаніям свідомо приймати пожертви від корпорації, яка перебуває в іноземній власності.

52-річний Ніколаєв раніше обіймав посаду міністра транспорту рф. Йому і двом його партнерам наразі належить третина компанії Globaltrans, найбільшого приватного оператора залізничних перевезень у Росії. До цього він працював у сфері залізничних перевезень і портового бізнесу.

Він також є співвласником Тульського патронного заводу, який постачав боєприпаси для російських військ під час вторгнення в

Ніколаєв відомий як фінансовий спонсор громадянки рф Марії Бутіної, яку 2019 року було засуджено у США до 18 місяців в’язниці після зізнання в тому, що вона діяла як незареєстрований іноземний агент для проникнення в консервативні політичні групи й впливу на зовнішню політику в інтересах росії до і після виборів 2016 року.

Про гроші, які Ніколаєв і двоє інших громадян росії змогли пожертвувати на передвиборчу кампанію Джонсона у 2018 році, заговорили і після того, як республіканця обрали спікером Палати представників у жовтні минулого року.

Затримка допомоги Україні від США — що відомо

6 грудня законопроєкт про фінансування допомоги Україні, Ізраїлю та Тайваню на суму близько $106 млрд не пройшов процедурного голосування в Сенаті США через вимоги республіканців про жорсткішу міграційну політику. Вони прагнули посилити захист кордону з Мексикою і розглядати це питання тільки в прив’язці до допомоги Україні та Ізраїлю.

19 січня спікер Палати представників Майк Джонсон розповів, що він часто обговорює питання посилення кордонів із колишнім президентом США Дональдом Трампом — зокрема, розмовляв із ним напередодні наради Байденом, присвяченій кордону та допомозі Україні.

26 січня Financial Times писала, що через те, що республіканці піддаються впливу Трампа, який вимагає, щоб партія відхилила компромісну угоду щодо імміграції.

31 січня у своїй першій офіційній промові на посаді спікера Джонсон заявив, що угода, яка формується в Сенаті, не є достатньою, щоб запобігти проникненню мігрантів із Мексики до США. Напередодні Джонсон уже натякав, що не розблокує допомогу Україні. Угоду в Сенаті він назвав «абсолютно мертвою».

5 лютого Сенат США оприлюднив пакет законів на 118 мільярдів доларів, який містить 60 мільярдів доларів для України, допомогу Ізраїлю на 14 мільярдів, майже 5 мільярдів союзникам в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, 20 мільярдів на посилення міграційної політики, а також надання гуманітарної допомоги цивільним жителям сектора Гази.

6 лютого Джо Байден звинуватив Дональда Трампа в тому, що той намагається залякувати республіканців у Палаті представників і Сенаті, щоб вони не голосували за законопроєкт щодо України.

7 лютого Сенат США не підтримав розгляд двопартійного пакета прикордонних реформ, до якого входить допомога для України та Ізраїлю. Відповідний законопроєкт не отримав достатньої кількості голосів під час процедурного голосування.

13 лютого Сенат США у фінальному голосуванні підтримав законопроєкт, який передбачає допомогу Україні, Ізраїлю і Тайваню в розмірі $95 мільярдів, $60 млрд з яких — для Києва.

Далі законопроєкт має затвердити Палата представників, і того ж дня Джонсон укотре розкритикував пропозицію Сенату. Наступного дня Джонсон заявив, що поки що не виноситиме на голосування цей законопроєкт.