Вхід заборонено: Як вибудувати особисті кордони
Як часто ви вислуховуєте чиїсь нетактовні думки і нескінченні поради щодо ваших стосунків, виховання або стилю, але вважаєте за краще промовчати у відповідь. А чи знаєте, чого хочете саме ви? Особисті кордони підкажуть, хто непроханий гість в особистому просторі і які з бажань - ваші.
Трохи теорії про особисті кордони
Межі особистості - це те, що визначає ваше «Я» від зовнішнього світу і ставить обмеження у взаємовідносинах. Межі можна розділити за категоріями: від фізичних до інтимно-особистісних. Якщо людина не може носити тонну води - це нормально, а якщо вона займається цим з самого дитинства - теж нормально. Але тільки, якщо їй це подобається. А не тому, що «треба». Всі межі формуються з дитинства і до свідомого віку. До того моменту, коли людина може сказати, що те, що відбувається, її не влаштовує.
Перша «криза кордонів» настає в момент, коли батьки починають розділяти простір. На цьому етапі активність дитини придушується фразами: «не говори так голосно", "не стрибай", "не бешкетуй», «дівчинка повинна готувати і прибирати». Тому у свої 20-30 років ми не стрибаємо, не говоримо голосно, не пустуємо і не відходимо від плити.
Навіщо позначати особисті кордони?
Особисті кордони необхідні для побудови здорового спілкування між людьми. Вони дають зрозуміти іншим, що ви не в рабстві. І якщо вам щось неприємно, це не робить вас поганою людиною, а тільки показує, що ви вмієте відстоювати свій особистий простір, в якому вам комфортно. Також вони вас роблять унікальною особистістю, а не відображенням чужих потреб, образ і невдоволень.
Відсутність особистих кордонів призводить до співзалежності - токсичних відносин, які є односторонніми.
Нездатність сказати правду і чітко донести свої потреби викликає стрес і почуття безнадії. Надмірне прагнення всім догодити, в кінцевому підсумку, може призвести до виснаження або нервового зриву.
Як зрозуміти, що ваш особистий простір в небезпеці?
Згадайте, які фрази дратують вас найбільше. Що викликає неприємне внутрішнє відчуття? Якщо ви відчуваєте себе ображеним чи / та звинувачуєте когось, то це перша ознака. Ось ще декілька:
- не можете говорити, коли з вами погано поводяться;
- витрачаєте занадто багато власного часу;
- погоджуєтесь з людиною, коли ви не згодні;
- кажете «так», коли хочете сказати «ні»;
- відчуваєте провину за те, що присвятили час собі;
- дозволяєте людям торкатися до вас, коли вам неприємно або ви хочете, щоб вони це припинили;
- у вас є токсичні стосунки (тобто ви завжди віддаєте, а інший лише приймає);
- постійно відчуваєте себе жертвою;
- відчуваєте, що повинні «заслужити» повагу, будучи милою;
- ділитеся подробицями свого життя з іншими;
- відчуваєте провину, коли інші не щасливі (ніби ви за це відповідальні);
- ви - те, що інші люди хочуть бачити, а не та, ким ви хочете бути;
- не розумієте своїх потреб;
- притягуєте людей, які намагаються контролювати вас або домінувати над вами;
- відчуваєте хронічний страх перед тим, що про вас думають інші.
Як вибудувати особисті кордони?
По-перше, важливо зупинитися й усвідомити, що настав час переналаштуватися. Здатність знати наші кордони зазвичай виходить зі здорового почуття власної значущості або незалежності від очікувань інших людей, їхніх почуттів до вас.
Щоденник. Можливо, ви не знаєте власних потреб, якщо ігноруєте їх, щоб задовольнити потреби інших. Зараз саме час пізнати себе. Записуйте в щоденник свої думки, почуття, потреби і бажання. Самоаналіз допоможе вам в будь-який момент перейти до дій.
Самопізнання. Кожен день присвячуйте практиці самопізнання і прагненю дізнатися більше про те, ким ви є і чого насправді хочете від життя. Це один з кращих способів почати встановлювати особисті кордони.
Піклуйтеся про себе. Щоденний догляд за собою допоможе підняти самооцінку. Здорова самооцінка не дозволить вами маніпулювати. Це додаткова практика, яка зміцнить вашу здатність встановлювати чіткі особисті кордони. Ви даєте собі установку, що «я варта турботи».
Зменшіть навантаження. Не намагайтеся догодити комусь за власний рахунок. Надмірна увага до інших людей призводить до стресу та вигоряння. Навчіться говорити «ні» несуттєвим речам. Частіше використовуйте такі фрази, як «ні, дякую», «я не можу», «не зараз», «я зайнята, вибачте», «можливо, наступного разу», і так далі.
Визначте, коли люди перетинають межу. Це не завжди легко. Знайдіть час, щоб записувати в щоденник всі моменти, коли ви відчували себе некомфортно, засмутилися або на когось злилися.
Як захистити особисті кордони?
Якщо ви не можете сказати «ні», доводиться відкласти свої бажання, щоб допомогти іншим. Якщо вас хтось контролює, ображає, проявляє агресію, тисне на жалість, то ви можете сміливо говорити про це і доносити свої почуття людині.
Рішення за вами. Ви можете передумати або відмовитись, якщо вас щось не влаштовує. Сказати "ні", і розуміюча людина поставиться до вас з повагою, а не маніпулюватиме.
«Наявність особистих кордонів зробить мене нещасною». Це поширене питання. Але ми знаємо відповідь: створення особистих кордонів спочатку може здатися незручним, але досить скоро ви відчуєте контроль над своїм життям. Особисті кордони, насправді, зроблять вас набагато щасливішою!
«Наявність особистих кордонів звучить жорстко». Особисті кордони не чорні, й не білі - вони змінюються, відповідно до ваших потреб.
Усвідомленість - це перший крок до великої роботи над собою. Якщо вам потрібна підтримка, щоб поступово розібратися в собі і вибудувати особисті кордони, то не бійтеся звернутися за допомогою. Психолог - це провідник у внутрішній світ, який прокладе вірний шлях і допоможе його пройти.
