Вчені з'ясували, чому нам так подобається чіпати траву руками

Бажання торкатися речей присутнє у людей з самого раннього віку: ми використовуємо дотики, щоб вчитися. Але чи є глибший сенс у нашій реакції на те, як відчувається природа, а також на те, який вона має вигляд, звучить і пахне? Дослідники спробували знайти відповідь, пише Popular Science.

Ще кілька років тому ідея допускати тварин до лікарняних палат, будинків для літніх людей та дитячих клінік вакцинації здавалася немислимою. Однак тепер тварини беруть участь у програмах будинків для людей похилого віку або лікарнях, де вони взаємодіють із пацієнтами. Дослідження також засвідчили, що тісна взаємодія з собаками насправді знижує рівень стресу в людей, а також посилює позитивні емоції.

Але що, щодо неживої природи: чи можуть люди отримати переваги з дотиків до листя, кори дерев, деревини або трави? Вченим уже відомо, що садівництво пов'язане з багатьма позитивними перевагами для здоров'я молодих і літніх людей.

Садівнича терапія зараз є загальновизнаним втручанням в охорону здоров'я людей з психічними захворюваннями, такими як депресія і втрата пам'яті, особливо літніх людей. Результати досліджень також показують, що ця терапія ефективна для зменшення деяких хронічних симптомів у пацієнтів із шизофренією, а також зниженням рівня стресу та збудження у дітей із синдромом дефіциту уваги та гіперактивності, аутизмом.

За словами професора біорізноманіття в Оксфордському університеті Кеті Віліс, в одному експерименті реципієнти сиділи в клінічному середовищі із заплющеними очима, і їм запропонували доторкнутися до різних матеріалів:

• листу живої рослини потос;
• штучному листу потосу, зробленому зі смоли;
• шматку м'якої тканини;
• металевій пластині.

Під час експерименту вчені також сканували мозок реципієнтам за допомогою інфрачервоної спектроскопії, намагаючись виявити зміни в мозковому кровотоці, а отже, активності центральної нервової системи. Результати вказують на те, що дотик до живого листя рослини призводить до значної заспокійливої реакції порівняно з іншими матеріалами. Зазначимо, що експеримент був невеликим і в ньому взяло участь лише 14 осіб.

За словами професора Віліс, у кожної людини є мільйони рецепторів, які реагують на різноманітні тактильні стимули, розподілені по нашій шкірі. Однак деякі частини нашого тіла — наприклад, наше обличчя та руки — мають набагато вищу щільність цих рецепторів. Це пояснює, чому ці ділянки набагато сприйнятливіші до зовнішніх фізичних стимулів, включно з дотиками.

Експерти також зазначають, що в нашій шкірі є кілька різних видів рецепторів, що стимулюються механічним дотиком, температурою та хімічними речовинами. Наша шкіра, м'язи, суглоби та більшість наших внутрішніх органів також містять больові рецептори, що активізуються під діями, які потенційно пошкоджують тканини.

Коли ми торкаємося чогось, ці рецептори активуються і генерують сигнали, які передаються по сенсорних нервах до нейронів спинного мозку і до області таламуса в головному мозку. Потім нейрони в області таламуса передають сигнали в інші частини мозку, які викликають безліч різних реакцій. Простими словами, ця реакція фактично є фізичною відповіддю на стимули, що передаються біологією дотику.

Український Дощ писав раніше, що експеримент показав, на чий бік стає собака під час сімейної сварки.