В Україні прийняли закон про дистанційну роботу

Верховна Рада прийняла закон № 4051, яким врегулюється сфера дистанційного праці, роботи з дому і роботи з гнучким графіком. Закон чітко розмежовує ці три поняття. Про це повідомляє AIN.

Яким чином в законі визначаються різні форми організації праці:

• Дистанційна робота - робота виконується поза робочих приміщень або території роботодавця, в будь-якому місці за вибором працівника через інтернет.
• Робота вдома - робота виконується поза виробничих або робочих приміщеннях роботодавця, за місцем проживання працівника або в інших визначених ним приміщеннях з наявністю закріпленої зони і всіх необхідних інструментів праці, необхідних для виробництва продукції або надання послуг роботодавцю.

Законопроєкт передбачає право сторін самостійно вирішувати, забезпечує роботодавець працівника всім необхідним або ж компенсує працівникові витрати, пов'язані з виконанням дистанційної та надомної роботи.

У разі надання роботодавцем працівнику коштів виконання дистанційної та надомної роботи, з працівником може укладатися договір про повну матеріальну відповідальність.

В чому ж різниця?

При дистанційній роботі порядок і терміни звітності, а також обов'язковий період відключення, протягом якого працівник може переривати зв'язок з роботодавцем, визначається договором.

При надомну роботу роботодавець самостійно вирішує, яким чином доручати працівнику роботу і контролювати її виконання, і забезпечує облік виконаної роботи.

При гнучкому робочому режимі законопроєкт визначає обов'язок роботодавця забезпечити облік відпрацьованого часу і ефективний контроль за найбільш повним і раціональним його використанням працівником. Також роботодавець може погоджувати час роботи працівника, для якого запроваджено гнучкий режим, з режимом роботи інших працівників, шляхом регулювання фіксованого, змінного часу і часу перерви для відпочинку і харчування.

Крім того, певним категоріям працівників надається право вимагати встановлення надомної, дистанційної роботи, якщо це можливо, враховуючи виконувану роботу, і роботодавець має для цього відповідні ресурси та кошти.

Так, в законопроєкті йдеться, що вимагати перекладу на дистанційну роботу можуть зажадати співробітники:

• Які страждають від дискримінації, сексуальних домагань чи насильства на робочому місці за умови, що співробітник зможе це довести.
• При необхідності самоізолюватись в період пандемії, а також при загрозах техногенних катастроф, стихійних лих і військових дій.
• При наявності вагітності, дітей до 3 років, дітей-інвалідів.

Роботодавець має право відмовити, якщо організувати виконання обов'язків працівника в дистанційних умовах неможливо.

Раніше Український Дощ писав, що Верховна Рада в середу прийняла за основу законопроєкт №4241 про захист боржників під час врегулювання простроченої заборгованості, що посилює вимоги до роботи колекторних компаній. "За" проголосували 355 депутатів за необхідного мінімуму у 226 голосів.