В Європі відзначають День пам'яті жертв сталінізму і нацизму та солідарні з Україною

«Болісна пам'ять про жертви тоталітарних режимів минулого це не просто віддалений спогад... вона знайшла свій відгук у незаконній та невиправданій війні росії проти України». З такою заявою виступила голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн у вівторок, 23 серпня, коли в Європі відзначають День пам'яті жертв сталінізму та нацизму.

23 серпня – дата підписання Договору про ненапад між гітлерівською Німеччиною та СРСР – з 2009 року рішенням Європейського парламенту стала Днем пам'яті жертв сталінізму та нацизму. Річниця укладання «пакту Молотова-Ріббентропа», який розділив сфери впливу в Європі між Гітлером і Сталіним, є відтоді для європейців і днем ​​пам'яті жертв усіх тоталітарних та авторитарних режимів. На цьому наголосила у своїй заяві у вівторок голова Єврокомісії.

Сьогодні, у 83-ті роковини підписання пакту Молотова-Ріббентропа, ця дата має особливе значення. Цього року Путін повернув жахи війни до Європи, а також нагадав, що світ не можна сприймати як належне. Болісна пам'ять про минуле — не просто віддалений спогад, вона знайшла відгук у незаконній та невиправданій війні Росії проти України,— зазначила Урсула фон дер Ляйєн.

Нагадавши про мужність борців проти тоталітаризму минулих епох, глава Єврокомісії висловила повагу та підтримку всім тим, хто «сьогодні змушений робити це знову».

«Український народ віддає свої життя, щоб захистити цінності, на яких збудовано наш (Європейський) союз», - наголосила фон дер Ляйєн.

Єдина «Європа була створена для захисту миру... щоб ми, європейці, пішли від війни і придушення», нагадала глава Єврокомісії, звернувшись окремо до українців, які б'ються з російським агресором:

"Ми продовжимо стояти на боці України стільки, скільки потрібно. Ми не заспокоїмося, доки ви не здобуте перемогу.
У заяві 23 серпня Урсула фон дер Ляйєн також наголосила на необхідності протистояти «російській державній пропаганді, яка спотворює історію, поширює конспірологію і карає тих, хто виступає проти неї». «Ми рішуче продовжуватимемо нашу роботу з протидії дезінформації", — пообіцяла глав Єврокомісії.

Закон про День пам'яті жертв сталінізму та нацизму, що відзначається 23 серпня, Європейський парламент ухвалив 2 квітня 2009 року. У документі депутати ЄС вказали на військові злочини та злочини проти людяності, вчинені як нацистським режимом Німеччини, так і тоталітарним режимом Радянського Союзу. «Депортації, вбивства, поневолення» названі злочинами і Гітлера, і Сталіна.

Єдиним днем ​​пам'яті жертв двох тоталітарних систем Європарламент також прагнув нагадати про «вплив радянського ладу та окупацію на громадян посткомуністичних держав», про що мало відомо в решті Європи.

Влітку 2009 року рішення підтримала Парламентська асамблея ОБСЄ. На засіданні у Вільнюсі вона ухвалила резолюцію «Про об'єднання розрізненої Європи», яка засудила тоталітарні режими XX століття — нацизм та сталінізм.

В росії за публічні висловлювання про злочини радянського режиму в роки Другої світової війни загрожують покарання аж до кримінального переслідування.

У 2021 році законом заборонили «публічне ототожнення цілей, рішень та дій керівництва СРСР та нацистської Німеччини у Другій світовій війні», а також заперечення «вирішальної ролі радянського народу у розгромі нацистської Німеччини та гуманітарної місії СРСР при звільненні країн Європи». У квітні 2022 року в КоАП з'явилася стаття, яка визначила покарання за порушення цих заборон: для громадян штраф від 1000 до 2000 рублів або арешт до 15 діб.

У 2014 році в КК рф було запроваджено статтю 354.1 «Реабілітація нацизму». Позбавленням волі на строк до 5 років за нею карають у тому числі за «поширення свідомо неправдивих відомостей про діяльність СРСР у роки Другої світової війни» або про ветеранів, а також за «образу пам'яті» учасників війни або «приниження честі та гідності» ветеранів. Образу ветеранів прирівняли до «реабілітації нацизму» у 2021 році після вироку Олексію Навальному у справі про наклеп на ветерана Ігната Артеменка.