Український музичний феномен: ШІ створив відомий хіт на 30 млн прослуховувань
Пісню, яку написав не музикант, а нейромережа, за три місяці прослухали понад 30 мільйонів разів. Тепер її переспіває жива артистка – і це найкращий доказ того, що ШІ-музика в Україні перестала бути курйозом і стала індустрією. Розбираємося, чому саме тут, на відміну від решти світу, штучний інтелект захопив музичні чарти.
Наприкінці травня на лейблі MUV вийшла пісня "Червоний мак" – меланхолійна композиція про нездійснене кохання, підписана іменами Kolibri та Zlata Ko. Слова та музику написав Олександр Плісакін, більше відомий як учасник гурту Kavabanga Depo Kolibri, чоловічу партію записав сам Дмитро Лелюк (Kolibri). А от жіночий голос – той самий, що співає більшість тексту – належить не Zlata Ko. Її як реальної людини не існує. Вокал згенерував штучний інтелект.
Пісня вистрілила майже одразу. Вже в середині червня "Червоний мак" посідав друге місце в тижневому чарті українського YouTube з 1,6 мільйона переглядів за сім днів, а до середини серпня утримував перше місце й став, за оцінками музичних оглядачів, чи не головним українським хітом літа. Сумарно за три місяці трек зібрав понад 30 мільйонів переглядів на YouTube – показник, до якого багато "живих" українських виконавців ідуть роками.
Коли ШІ-хіт отримує обличчя
Найпоказовішим став наступний крок. Нещодавно співачка SKYLERR зі сцени під час власного концерту оголосила, що відтепер виконуватиме "Червоний мак" наживо, разом із Kavabanga Depo Kolibri.
"Пісня, яку тепер буде звучати на всіх моїх концертах і буде у нашому виконанні. Пісня, яку за це літо полюбили мільйони людей", – сказала артистка, додавши, що трек, який "ви всі прекрасно знаєте із виконанням штучного інтелекту", тепер отримає "обличчя" живих виконавців. Перший фрагмент оновленої версії вона одразу заспівала перед публікою, а повноцінний реліз анонсувала найближчим часом.
Ситуація по-своєму парадоксальна: зазвичай популярність приходить від живого виконавця до цифрової копії – каверу, ремікса, ШІ-стилізації. Тут усе навпаки. Пісня, народжена в нейромережі, довела свою хітовість настільки переконливо, що жива, впізнавана артистка вирішила забрати її собі. Це вже не експеримент на маргінесі музичного ринку, а сигнал: ШІ-трек може стати стартовим майданчиком для кар'єри справжньої пісні – і хтось із артистів радше приєднається до тренду, ніж конкуруватиме з ним.
Посмотреть эту публикацию в Instagram
Кожна третя пісня в українському YouTube – не людська
"Червоний мак" – не одинична історія, а вершина набагато масштабнішого явища.
За даними дослідницького проєкту Bezodnya Music, який протягом червня 2026 року проаналізував 15 музичних чартів YouTube Music, Spotify та Apple Music у п'яти країнах, Україна впевнено очолила рейтинг за часткою прослуховувань ШІ-музики. Найвище значення зафіксували саме на YouTube Music – 36% усіх прослуховувань. Для порівняння, на Apple Music цей показник становив 9%, а на Spotify – лише 4%.
Тенденція наростала стрімко: за даними іншого дослідження, від NGL.media, ще на початку 2025 року в топ-100 українського YouTube Music ШІ-пісень було одна-дві зі ста, а вже восени того ж року – близько 34%. Аналітик музичної платформи NUAM Олексій Єфименко оцінював, що загалом за 2025 рік третина всієї музики, випущеної в Україні, була створена штучним інтелектом.
Наочно це видно й на прикладі окремих тижневих чартів: у розпал літа 2026-го серед десятки найпопулярніших треків українського YouTube шість позицій займали ШІ-композиції, а з "живих" артистів у топ-10 втрималися лише Kalush Orchestra, Олена Омаргалієва, Шугар та YAKTAK.
Український парадокс: чому саме тут і саме на YouTube
Порівняння з іншими країнами показує, наскільки унікальна українська ситуація. За тим самим дослідженням Bezodnya Music, після України за часткою ШІ-музики в чартах іде Польща – приблизно 5%. У Франції показник становить 2,3%, у Британії – лише 0,3%. В американських чартах дослідники взагалі не знайшли скільки-небудь помітної частки ШІ-композицій.
Тобто в Європі та США явище існує, але залишається маргінальним, тоді як в Україні – і особливо на YouTube – воно фактично стало мейнстримом. Пояснення, які пропонують музиканти й аналітики, зводяться до кількох речей.
Порожня ніша після відмови від російського контенту
Роками значна частина українського YouTube-споживання музики припадала на російську естраду – жанр із впізнаваною формулою: прості мелодії, ностальгійні тексти про кохання, легке сприйняття без інтелектуальних зусиль. Після 2022 року і особливо після посилення суспільного та законодавчого тиску на російськомовний і російський контент ця ніша спорожніла, але звичка слухати саме такий тип музики нікуди не поділася. Оглядачі звертають увагу, що чимало ШІ-треків фактично відтворюють стилістику російської естради – той-таки акордеон в аранжуванні, прості риторичні тексти про кохання і зраду, – тільки українською мовою. ШІ виявився ідеальним інструментом, щоб швидко й дешево заповнити цю нішу "своїм", формально українським продуктом.
Легкість входу для непрофесіоналів, які хочуть заробити
Створити трек за допомогою таких сервісів, як Suno чи Udio, можна за лічені хвилини й без бюджету на студію, вокалістів і музикантів. Це відкрило шлях до ринку людям без музичної освіти, які раніше просто не змогли б випустити пісню, а тепер можуть за кілька хвилин. Це породжує цілі канали такої музики, які за рахунок цього контенту мають монетизацію та зароблять хороші гроші.
Невибагливість алгоритмів платформ
YouTube, на відміну від деяких стрімінгів, поки не має чіткого механізму позначення чи фільтрації згенерованого контенту, а його рекомендаційна система охоче просуває будь-що, що набирає перегляди – незалежно від походження.
Складність розпізнавання
Дослідження показують, що абсолютна більшість слухачів не здатна на слух відрізнити ШІ-вокал від людського, особливо в жанрах, де й раніше активно застосовували обробку голосу.
Не лише Україна: світові прецеденти
фото: соцмережі
Хоча масштаб явища в Україні унікальний, схожі історії траплялися й у світі – щоправда, з іншим фіналом.
Наприклад, влітку 2025 року інді-рок-гурт The Velvet Sundown за кілька тижнів зібрав понад мільйон щомісячних слухачів на Spotify. У гурту була детальна біографія з чотирма учасниками, фотографії, навіть анонс альбому, але жоден із "музикантів" ніколи не давав інтерв'ю наживо й не виступав на сцені. Після тижнів підозр і суперечливих заяв команда сама підтвердила: весь проєкт – від музики й текстів до голосів і "облич" учасників – створений ШІ і позиціонується як "художня провокація".
На відміну від українського кейсу, де слухачі здебільшого знають, що йдеться про ШІ-виконавця, тут аудиторія відчула себе обманутою – і це запустило хвилю дискусій про потребу обов'язкового маркування такого контенту. Міжнародна конфедерація авторів і композиторів CISAC попереджала, що подібні практики можуть скоротити доходи "живих" артистів на понад 20% упродовж найближчих чотирьох років.
Чим це загрожує – і чим не загрожує
Головне побоювання очевидне: якщо алгоритми однаково охоче просувають і людську, і згенеровану музику, а слухач здебільшого не бачить різниці, конкурувати за увагу й монетизацію стає дедалі важче саме тим, хто вкладає в пісню роки роботи, репетиції та власний бюджет.
Український співак Ігор Целип, коментуючи лідерство України в рейтингу ШІ-музики, назвав цю тенденцію "тривожним сигналом":
"Популярність ШІ-музики поступово витісняє живих артистів, які вкладають у свою творчість роки праці, великі кошти і, найголовніше, душу".
Водночас він, як і чимало колег, сам використовує ШІ, але як інструмент для чернеток і рутинних задач, а не як автора пісні, принаймні так він говорить.
Важливо зауважити, що йдеться переважно про стрімінгові платформи, а не про сцену: ШІ-виконавці не дають концертів, не з'являються на фестивалях, не будують живий контакт із аудиторією. Саме тому історія з "Червоним маком" виглядає показовою в інший бік – вона демонструє, що навіть найуспішніший ШІ-хіт зрештою тягнеться до живого виконавця, а не навпаки. Гарна мелодія чи голос, згенерований алгоритмами, залишається "сировиною", якій бракує сцени, обличчя й історії, а саме це, на думку музикантів, продовжує залишатися тим, за що слухач готовий платити увагою й грошима.
Наскільки стійким виявиться нинішній сплеск – питання відкрите. Але очевидно одне: те, що ще рік тому українські артисти сприймали як маргінальний технологічний курйоз, за лічені місяці перетворилося на повноцінного гравця музичного ринку, з яким доводиться рахуватися навіть найпопулярнішим живим виконавцям.
Український Дощ писав раніше, що раніше, що автор хіта Софії Ротару, композитор Руслан Квінта заявив, що не давав згоди росіянам на виконання пісні і публічно звинуватив артистів у незаконному використанні й крадіжці його композиції.
