УІНП звернувся до Експертної комісії щодо доцільності об’єктів, присвячених Булгакову

В УІНП зауважили, що попри те, що автор російськомовних романів народився і тривалий час жив у Києві, його родина була вихідцями з Орловської губернії, а сам Булгаков був імперцем та українофобом за світоглядом.  

Наукові співробітники Літературно-меморіального музею М. Булгакова прокоментували ​​фаховий висновок експертів УІНП. Музейники стверджують, що він нібито не є експертизою повною мірою, більшість тверджень подані без аргументації та мають вигляд емоційно забарвлених.

У свою чергу Український інститут національної памʼяті звернувся до Експертної комісії УІНП з проханням додатково проаналізувати та уточнити фаховий висновок щодо належності об’єктів (географічних об’єктів, назв юридичних осіб, пам’ятників та пам’ятних знаків), присвячених Михайлу Булгакову, до символіки російської імперської політики.

Так, 11 квітня 2024 року голова УІНП Антон Дробович провів робочу зустріч із головою Експертної комісії доктором історичних наук, завідувачем відділу актової археографії Інституту української археографії та джерелознавства імені Грушевського НАН України професором Віктором Брехуненком. Було порушено питання результатів роботи комісії за шість місяців, процедури опрацювання запитів та підготовки висновків, а також комунікаційні питання. 

Дробович звернув увагу на оприлюднені критичні зауваження до деяких висновків комісії. Зокрема, попросив комісію розглянути позицію та зауваження Літературно-меморіального музею Булгакова в Києві щодо фахового висновку Експертної комісії на тему належності об’єктів, присвячених Михайлу Булгакову, до символіки російської імперської політики, і за необхідності уточнити висновок.

"Визнання чи невизнання об’єктів (географічних об’єктів, назв юридичних осіб, пам’ятників та пам’ятних знаків), присвячених Михайлу Булгакову, символікою російської імперської політики не є "забороною Булгакова", як вже встигли інтерпретувати висновок комісії деякі медіа, а також російська пропаганда. Українське законодавство не забороняє книги, п’єси письменника, музейні експозиції, дослідження", - наголосили в УІНП.

Разом із тим, у випадку, якщо підтвердиться зневажливе ставлення Булгакова до українського державотворення, ідеї незалежної української республіки, виразні симпатії та промоція російського імперіалізму, шовіністичні висловлювання на адресу неросійських народів, а також участь у формаціях, які воювали з українськими підрозділами під час Української революції 1917-1921 років, – цілком правомірним є порушення питання щодо недоречності глорифікації та нормалізації його постаті у публічному просторі (називання на його честь географічних об’єктів, юридичних осіб, встановлення пам’ятників та пам’ятних знаків). 

Там також зауважили, що Експертна комісія надає фахові висновки про приналежність чи неприналежність назв, обʼєктів тощо до символіки російської імперської політики. Проте вона не уповноважена визначати, якими будуть нові назви чи в який спосіб буде видозмінено або переміщено з публічного простору обʼєкти, які комісія визначає приналежними до символіки російської імперської політики. Ці повноваження закон покладає на органи влади різних рівнів.

"Відповідно висновок Експертної комісії щодо Михайла Булгакова не може бути настановою до закриття Літературно-меморіального музею Булгакова в Києві. Тим паче, що після повномасштабного вторгнення музей спрямував зусилля на свою якісну трансформацію. Колектив музею провів низку експертних обговорень, яким має бути оновлений музей, що заслуговують на увагу", - резюмували в Українському інституті національної пам'яті.

Нагадаємо, на росії готують так званий "закон" про заборону української літератури на тимчасово окупованих територіях.

Український Дощ писав раніше, що найтитулованіша українська диригентка Оксана Линів пояснила, що Україні не вдасться "скасувати" виконання творів російського композитора Чайковського, але варто його українізувати.