У Великобританії наймасштабніше скорочення населення з часів Другої світової війни

У Британії сталося наймасштабніше скорочення населення з часів Другої світової війни. За підрахунками експертів, через пандемію коронавірусу країну покинуло до 1,3 млн мігрантів, а населення Лондона скоротилося на 8%. Британське бюро національної статистики цю аномалію не помічає і говорить про зростання зайнятості на 0,4%, хоча його власні дані суперечать підсумковим цифрам, повідомляє ВВС.

У 2004 році відразу кілька країн, включаючи Литву, Латвію, Естонію, Румунію і Угорщину, приєдналося до Європейського союзу. Після цього до Великобританії приїхали сотні тисяч мігрантів зі Східної Європи. Але чиновники довгий час не могли навіть приблизно підрахувати, як змінилося населення країни.

Мервін Кінг, який тоді очолював Банк Англії, виправдовувався, що може покладатися на статистику народжуваності і смертності, але зізнавався, що ресурси не дозволяють оцінити реальний приплив мігрантів в країну.

"Просто в даний час у нас немає можливості точно визначити чисельність населення", - зробив висновок банкір.

Щось схоже відбувається і зараз. Економісти підрахували, що в період з третього кварталу 2019 року по аналогічний період 2020 року з Британії могли виїхати 1,3 млн мігрантів. Тільки з Лондона виїхали до 700 тисяч осіб, що народилися за межами Британії, - це 8% населення столиці.

Ці цифри, зізнаються самі автори дослідження, набагато краще відображають ситуацію, ніж офіційна статистика. Фахівці вважають, що одна з головних причин такого відтоку населення - проблеми з пошуком роботи, які виникли під час пандемії коронавірусу через скорочення числа робочих місць - в основному, в сфері готельного бізнесу і туризму, де традиційно працювали мігранти.

У таких цифр можуть бути й інші причини, оскільки багато університетів повністю або частково перейшли на онлайн-навчання.

Автори дослідження відзначають, що саме це пояснення дає уявлення про те, чому мігранти вирішили покинути Британію.

"Британія (поряд з деякими іншими країнами західної Європи, наприклад, Іспанією та Італією) показала себе з непривабливого боку під час першої хвилі пандемії - як з точки зору регулювання економіки, так і з точки зору можливостей системи охорони здоров'я. Для багатьох мігрантів, особливо зі східної, центральної і південно-східної Європи, у кого в рідних країнах залишилися родичі, вибір стояв так: або залишитися в Британії без роботи і без грошей, оплачуючи дороге житло, або повернутися додому до родини, заощадивши при цьому гроші і піддаючи себе меншому ризику заразитися коронавірусом. Нескладний вибір ", - вважають Портес і О'Коннор, фахівці з питань міграції.

Треба зазначити, що такі розрахунки економістів це погані новини для британського Бюро національної статистики та уряду зокрема.