У росії відбувся токсичний «суспільний договір»: 83% підтримки війни проти України

 

Ми маємо справу не з російським солдатом. Ми маємо справу з російським нутром. Бо солдат – це професія, яка теж має честь. А нутро – це базова природа, поклик душоньки, серцевина справжності. У росіян воно таке, яке задокументоване на макабричних кадрах новітнього геноциду.

 

Те єднання чорних душ, яке ми з жахом спостерігаємо в оркостані, має глибоку природу. 83% підтримки війни проти України – не випадкова й не штучна цифра. Приріст +12% за президента з початку «спецоперації» - це не наслідок нагонки зомбоящика і пропаганди. Ця цифра не роздута й не висмоктана. Вона органічна.

 

У росії відбувся токсичний «суспільний договір». Знизу, на рівні простонароддя – мародерне єство, базова підоснова насильства, агресивна аморальна утроба. Зверху – їхній легітимний покровитель і натхненник.

 

Путін поставив на найгірші риси у своєму народові – і не прогадав. У такому неможливо дати маху. Його історична місія вже звершена – він вивільнив, відфонтанував, відкоркував назовні і всьому світові показав нутро цілого народу, його тельбухи, його сіль, його квінтесенцію.

 

Свій верховний план винищити Україну він довірив, властиво, не професійним солдатам, а злегка підкутому простому люду, який поколіннями мешкав не лише без централізованої каналізації, асфальту та вуличного освітлення в дєревнях, але й без етичної системи координат. Для простолюддя прийти поруйнувати, помародерити, погвалтувати, пограбувати, постріляти в потилицю – це просто-напросто бути собою. І лідеру треба було лишень заохотити це.

 

Ця вся незчисленна рать ішла сюди з задоволенням красти все підряд і окупити своє «відрядження», бо їхні дуньки з нетерпінням чекають на килими, ноути, м’ясорубки, шуби й ношені ліфчики.

 

У росії інтереси соціального дна і цинічних верхів співпали на 83%. Нутро в них таке. Нутро на всі 100.