У Киргизстані вирішили переписати основний закон країни

У неділю, 11 квітня, в Киргизстані відбудеться референдум щодо нової Конституції і вибори до місцевих рад. З ініціативою змінити основний закон і посилити президентські повноваження відразу після приходу на пост глави держави виступив Садир Жапаров. Проти поправок виступають як киргизькі правозахисники і експерти, так і міжнародні організації, зокрема Венеціанська комісія Ради Європи та Бюро з демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ.

Ініціатива щодо зміни Конституції стала наслідком політичної кризи 2020 року, коли в результаті протестів проти підсумків парламентських виборів до влади прийшов звільнений мітингувальниками з в'язниці ексдепутат Садир Жапаров. Погрожуючи депутатам парламенту і ігноруючи координаційну раду опозиції, він за лічені дні став спочатку прем'єр-міністром, а далі і виконуючим обов'язки президента.

Опинившись при владі, Жапаров запропонував змінити Конституцію Киргизстану і перейти від парламентської до президентської форми правління. Перший проєкт поправок до основного закону опублікували ще 17 листопада. Противники реформи назвали документ «ХАНституцією» через дуже широкі повноваження, які отримував глава держави.

Референдум щодо поправок спочатку планувалося провести разом з президентськими виборами 10 січня, однак через критику голосування відклали.

9 лютого доопрацьований Конституційною радою проєкт нової Конституції був знову опублікований на офіційному сайті парламенту. 11 березня депутати проголосували за проведення конституційного референдуму 11 квітня.

Як і попередня версія проєкт нової Конституції передбачає перехід Киргизстану до президентської форми правління. Одна і та ж особа може займати посаду глави держави не більше двох п'ятирічних термінів. За старою Конституцією одна людина могла обратися президентом одного разу на шість років.

Президент отримує право законодавчої ініціативи, визначає структуру і склад кабінету міністрів, а глава уряду очолює адміністрацію президента. Також президент призначатиме членів ради безпеки, голови та заступників Верховного і Конституційного судів. Для оголошення президенту імпічменту будуть потрібні голоси не менше 2/3 парламенту, а також схвалення генпрокурора і Конституційного суду.

Повноваження парламенту сильно скорочуються, як і число самих депутатів. За новою Конституцією їх залишиться тільки 90 замість нинішніх 120. Їх обиратимуть не лише за партійними списками, але і по одномандатних округах. Парламент більше не буде впливати на склад уряду і не зможе висловлювати йому недовіру. Мандат депутата може бути відкликаний, також депутат може бути позбавлений недоторканності.

Частина повноважень парламенту відійде новому органу державної влади - Народному Курултаю. У проєкті нової Конституції - це «вищий дорадчий, консультативний та координуючий орган народовладдя», який буде формуватися за принципом територіального представництва. Теоретично він отримає повноваження висловлювати вотум недовіри уряду і президенту.