У Чернігові відзначають 950-річчя Антонієвих печер
У Чернігові тривають заходи з нагоди 950-річчя заснування Антонієвих печер, що входять до складу Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній». У місті пройдуть наукова конференція і кілька виставок.
Заходи розпочалися 10 жовтня з урочистої академії у Чернігівській міськраді за участі керівництва області та міста, науковців, співробітників музеїв, бібліотек та громадськості.
Учасники заходу привітали колектив наукових співробітників, які докладають зусиль до вивчення і популяризації Антонієвих печер, які мають на сьогодні не тільки історичне, а й духовне значення.
Також у міськраді відбулися презентації фотовиставки «Врятована спадщина» та наукової книги «Антонієві печери Чернігівського Троїцько-Іллінського монастиря: 950 років», підготовленої науковими співробітниками Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній».
Безпосередньо в Іллінській церкві, що входить до комплексу печер, представлено експозицію «Іллінська церква — пам’ятка архітектури ХІ—ХVІІІ ст.».
Окрім того, відбувається міжнародна наукова конференція «Дослідження пам’яток культурної спадщини Придніпров’я» (до 950-річчя заснування Антонієвих печер м. Чернігова) за участі дослідників з наукових центрів України та Білорусі.
У заповіднику «Чернігів стародавній» у рамках заходів з нагоди 950-річчя Антонієвих печер відкрито виставку картин «З Україною в серці» заслуженої художниці України Оксани Полтавець-Гуйди та народного художника України Віктора Полтавця.
Як розповів співробітник заповідника «Чернігів стародавній» Олександр Литовченко, Антонієві печери достатньо добре досліджені археологами, однак і до нині залишають низку таємниць, які приваблюють туристів – зокрема, дух монаха Тарасія, що може з'явитися в одній із підземних галерей.
«Унікальність чернігівських печер у тому, що це ціле «підземне містечко», де є три підземні храми ХVІІІ ст. Де ми таке побачимо? Києво-Печерська лавра – зовсім іншу має структуру, а тому Антонієві печери у Чернігові – унікальні», - зазначив він. Науковець підкреслив, що у печерах поряд розташовані приміщення, датовані ХІ і ХVІІІ ст. «Печери формувалися, змінювалися, перебудовувалися, як змінювався Чернігів», - сказав Литовченко.
Саме в Антонієвих печерах збереглася єдина підземна церква у стилі українського бароко.
Антонієві печери в Чернігові — пам’ятка підземної культової архітектури XI-XIX ст. Засновані вони в 1069 р. як печерний християнський монастир князем Святославом Ярославичем і відомим церковним діячем давньоруської доби – преподобним Антонієм Печерським, який народився на Чернігівщині у місті Любечі. Інтенсивний розвиток Болдиногорського Богородичного монастиря продовжувався до 1239 р., коли Чернігів був зруйнований монголо-татарами. Найбільш масштабна відбудова Іллінського монастиря розпочалася в 1649 р. Її ініціатором був чернігівський полковник Степан Подобайло, за його кошти і проводилося відновлення. З перервами воно тривало до кінця XIX ст.
Внаслідок цих реконструкцій Антонієві печери набули сучасного вигляду.
Зараз печери є комплексом підземних приміщень і переходів загальною довжиною близько 350 м, котрі розміщуються у товщі Болдиних гір (у межах сучасного міста). Глибина залягання Антонієвих печер коливається від 2 до 12 метрів відносно поверхні гори.
У 1967 р. пам’ятка була включена до складу Чернігівського архітектурно-історичного заповідника.
