Тюремний щоденник та оповідання Сенцова видадуть двотомником

Двотомник письменника і режисера Олега Сенцова вийде друком у вересні у львівському "Видавництві Старого Лева". До видання увійде тюремний щоденник "Хроніка одного голодування" та збірка малої прози "4 з половиною кроки", які були написані під час ув'язнення в російській колонії.

Перший том "Хроніка одного голодування" - це тюремний щоденник, який Сенцов почав вести у травні 2018 року, на третій день після того, як оголосив безстрокове голодування з вимогою звільнити українських політв'язнів. Протягом 145-ти днів фіксував свої будні в російській в'язниці, спостереження і думки.

У другому томі, який отримав назву "4 з половиною кроки", міститься збірка малої прози, написана в російській тюрмі. Це оповідання про життя в'язнів та про обставини, що привели їх у неволю.

Зошити із записами щоденника та оповіданнями Сенцову вдалося вивезти із Росії під час звільнення.

"Голодування відбувається в ізоляції, тому там достатньо часу, і від цього з'являлося багато думок, котрі хотілось записати, - каже автор. - А потім це перетворилось у певну щоденну процедуру – писати хоча б трохи, лише б відволіктися від ситуації. З'явився якийсь сенс у кожному з цих безкінечних, монотонних і однакових днів голодування.

Головною проблемою ведення щоденника був ризик, що його заберуть, оскільки писати у в'язниці про в'язницю не можна. А тут є багато неприємних для адміністрації описів, які вони бажали б не розголошувати. Тому я ризикував, що заберуть не лише щоденник, але і решту моїх рукописів. Але оскільки ставки були занадто високими, я продовжував писати, тому що це допомагало мені триматися. Обшуки проходили щодня, і ці зошити часто намагались читати працівники в'язниці. Щоразу це був дуже напружений момент – зрозуміють, про що йдеться, чи ні. Рятував мій нерозбірливий та дрібний почерк. Те, що записи робив без абзаців чи виділень – суцільний дрімучий текст. А також розгорнута мною операція по прикриттю, яка ґрунтувалася на байках, які я створював для тюремників: про написання нової книги не про в'язницю, а просто щоб розвіятись.

Цей щоденник я вів передусім для себе. Звичайно, було бажання, щоб хтось колись його прочитав, але шанси на це були невеликими. Я не знав, чи виживу, чи зможу вивезти ці записи на волю і чи не конфіскують їх десь дорогою".

Двотомник з'явиться на полицях книжкових магазинів до першої річниці звільнення українських політв'язнів Кремля – 7 вересня.