Стратегії дій щодо непокори московських попів мали розробляти професіонали, а не сценаристи

Діячі, які уявляють себе видатними лише завдяки повноті влади, не мають стратегії дій щодо непокори московських попів. Цієї стратегії й не буде, бо її мали розробляти екстрапрофесіонали, а не сценаристи масових видовищ.

Владне крісло не додає мудрості. Інструменти тиску не дають прямого результату, якщо держава не діє осмислено. Скочується все до самоствердження на рівні «хто кого» і «чия Лавра – того лаври».

Тоді як на кону – готовність чи неготовність держави вести повноцінний внутрішній фронт проти колосальної структури, яка забезпечує ворогові містично-есхатологічну основу війни. Тут треба грамотно й системно, а не комісіями в шапочках від напівватного Мінкульту. Нічого ж не продумано. Все по ситуації.

Зрештою, все як завжди: в знакові історичні процеси пхаються невігласи, світоглядні речі курують люди без світогляду, профани й симулянти. Відеоцирк не спроможний утілювати крупномасштабні процеси, бо навіть не в стані усвідомити всего масштабу. Якщо виселення кадиловців із Лаври перетвориться на крихітну самоціль – ну то все ясно. Буду щасливий помилятися.

А тим часом:

Wall Street Journal пише, що Захід не має чіткого бачення й плану, як закінчити війну в Україні. Знову вигулькує теза про те, що війна може й не мати військового рішення, про що вже не раз писали закордонні розвідки й аналітичні центри. Переломні рішення, вочевидь, прийматимуться на основі успішності чи неуспішності весни, анонсованої міністром оборони.

Публікую огляд основних тем, бо попи такі жирні попались, що затуляють усе решту: