Справа Гринкевича: художниця Соня Морозюк теж сховала майно від конфіскації
Художниця Соня Морозюк, яка називала себе нареченою Романа Гринкевича, підозрюваного у розкраданні коштів Міноборони, передала під заставу за угодами позики дві квартири та галерею у Києві.
Таким чином їй вдалося убезпечити цю нерухомість від арешту, попри заяви ДБР, йдеться у розслідуванні hromadske.
Журналісти з'ясували, що Соня Морозюк нібито позичила 6,7 мільйона гривень у своєї мами Ліліани Семенюти, яка зареєстрована як ФОП і надає різні послуги – від дизайну до прибирання будинків. Також на неї оформлена громадська організація "Вік Можливостей", про інший бізнес жінки невідомо.
Одна з квартир художниці розташована в ЖК "Альтер Его" на Новопечерських липках. Ціна таких апартаментів стартує від 6 мільйонів гривень. Приблизно стільки ж коштує друга квартира Морозюк, яка розташовується у ЖК "Пори року". Також ідеться про галерею, яка належить художниці.
Під приводом отримання позики від мами Морозюк у нотаріуса наклала обтяження на всі три об'єкти нерухомості. За даними у держреєстрі, всі вони перебувають в іпотеці, а отже його не можна арештувати чи конфіскувати.
"Є Закон України про іпотеку, й там вказано, що іпотекотримач є пріоритетним стягувачем. Тобто майно, забезпечене іпотекою, не можуть забрати", – пояснює юрист Ярослав Бутирін.
При цьому 11 січня ДБР заявляло про арешт цих об'єктів: у переліку майна, яке для Бюро знайшло Агентство з розшуку та менеджменту активів, прямо згадувалися квартири та галерея Морозюк. Однак слідчі ДБР з невідомих причин не оформили арешт юридично. Відтак жоден з трьох об'єктів нерухомості Соні Морозюк станом на 31 січня 2024 року не арештували.
Як повідомлялося, раніше за аналогічною схемою Світлана Гринкевич, дружина львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича, передала чотири елітні квартири у Києві та Львові під заставу за кредитними угодами, що унеможливило їх арешт. У підсумку Світлана Гринкевич напередодні арешту чоловіка та після нього, віддала під заставу за кредитами всі чотири квартири загальною вартістю близько 29 мільйонів гривень.
У чому звинувачують Гринкевичів?
Наприкінці грудня минулого року ДБР затримало львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича на спробі дати $500 тисяч хабаря одному із керівників Головного слідчого управління ДБР за закриття справи проти його компаній. Суд арештував його з альтернативою внесення застави у розмірі 428 млн грн.
Йдеться про кримінальне провадження, порушене за фактом оборудок із закупівлями одягу та білизни для ЗСУ.
Вже 17 січня ДБР після суспільного розголосу повідомило Ігорю Гринкевичу і про підозру у справі про завдання збитків Міноборони. При цьому сина Гринкевича Романа після обшуку не затримали одразу, відтак він втік. 22 січня Романа Гринкевича затримали в Одесі.
Саме Міністерство оборони визнане потерпілою стороною у цій справі, підозр чиновникам міністерства, які ці закупівлі погоджували, поки не вручали, визнавав директор ДБР Олексій Сухачов.
За даними правоохоронців, компанії бізнесмена уклали 23 договори на постачання Міноборони одягу на понад 1,5 млрд грн. Згідно з проведеними експертизами, державі завдано збитків на понад 934 млн грн.
Міністерство оборони на тлі скандалу розірвало всі контракти з компаніями Гринкевича — останньою стала "Трейд лайнс рітейл", контракт з якою уклали наприкінці минулого року. А дружина Гринкевича, професорка Світлана Гринкевич, звільнилася з Львівської політехніки.
Український Дощ писав раніше про розкрадання понад мільярда на ЗСУ: що відомо про скандал довкола сім’ї Гринкевичів.
