Список культурної спадщини України поповнили 4 елементи: традиції кримських татар і Донеччини

Про це повідомило Міністерство культури та інформаційної політики.

Мінкульт вніс додало до переліку такі чотири нових позиції:

• Традиції приготування та споживання каші "Зозуля" на Вінниччині;
• Традиція приготування затірки у селі Крива Лука на Донеччині;
• Кавова традиція кримських татар;
• Агир ава ве Хайтарма – традиційний танець кримських татар.

Відповідний наказ про це підписав тимчасовий виконувач обов'язків міністра культури та інформаційної політики України Ростислав Карандєєв.

Кавова традиція кримських татар

Фото: ornek-crimea.com

Особливості кримськотатарської кавової культури описано на сайті Українського центру культурних досліджень. Приготування кави є важливою частиною звичаїв і сімейних традицій у Криму. Справжню кримськотатарську каву готують із дуже дрібно змеленхи обсмажених кавових зерен. Для цього беруть спеціальний мідний млинок каве дегірмен. Каву засипають у розігріту мідну джезве й заливають водою. Поставлену на вугілля чи гарячий пісок каву поступово доводять до легкого кипіння, про що свідчить густа й запашна пінка. Готову каву гостям подають у кавнику, поруч з яким ставлять тарілочки з колотим цукром (ним треба заїдати, а не підсолоджувати каву) та пісочним печивом кураб’є. Розливають каву у фільджан – маленькі горнятка без ручок, за формою і розміром подібні до половинки гусячого яйця. Щоб гість не обпік пальці, до горняток додають зарфи – маленькі ажурні підставочки з міді, латуні чи коштовних металів.

Традиції приготування каші "Зозуля"

Каша "Зозуля", яку готують у селі Дашківці на Вінниччині, особлива тим, що до пшоняної каші, звареної на молоці, додають мак. Страву зазвичай готують у печі на дровах і з солодкою яєчною заливкою для кращого смаку та ситості.

Фото: vinnytsia.cx.ua

Затірка із села Крива Лука на Донеччині

Криволуцька затірка – це перетерте з яйцями підсолене та висушене тісто. Його не замішували, а затирали до розміру горошини або квасолини. Варили затірку в окропі, молоці чи м’ясному бульйоні. Страва була ситною та доступною господиням різного достатку”. Як пише "Вільне радіо" – це такий собі варіант доступного селянського "фастфуду" на українському сході ще до епохи картоплі й макаронів. Саморобну сушену “крупу” брали у мішечку на цілий день у поле чи в далекі подорожі. Затірку додавали в суп, коли ще не було завезено картоплю й не було макаронних виробів. Вона була свого часу найпростішою та зручною їжею.

Танець "Агир ава ве Хайтарма"

Як описує "Голос Криму", танець "Хайтарма" ("Повернення") відображає образ простої людини, тому рухи в танцівника мають бути стримані. У ньому беруть участь багато виконавців. Зазвичай різноманітна "Хайтарма" звучить на весіллях або святкуваннях народних звичаїв, вона показова, нерідко виконується двома або трьома парами танцівників. "Агир ава ве Хайтарма" є дуже урочистою та граційною. Перша частина танцю більш статична, повільна та плавна, а друга – темпераментна, швидка й весела. В давнину цей танець називався "Акай аваси" – чоловічий танець, і танцювали його тільки чоловіки парно або індивідуально. "Акай аваси" виражав силу та гідність чоловіка. Через деякий час його почали танцювати і чоловік, і жінка, або одразу кілька пар. У народі побутує скорочена назва танцю "Каршилама", що в перекладі означає "обличчям до обличчя".