Соромно за «Укрзалізницю»: іноземець власноруч помив вікно українського поїзда
У соцмережах розлетілося фото датчанина, який їхав на поїзді Ізмаїл-Київ і вирішив помити брудні вікна поїзда. Данський журналіст вже більше 20 років знайомий з Україною і каже, що вже звичний.
Іноземний журналіст і правозахисник Йоганнес Андерсен, який періодично працює в Україні, оприлюднив фото, на якому він шваброю миє вікно вагона в поїзді «Київ-Ізмаїл». Допис зі світлиною він показав у своєму Facebook.
«Прибрати УЗ непросто, але це треба робити, правда?» — запитав він під фото.
Йоханес Андерсен опублікував відповідне фото у Facebook.
Чоловік не витримав і почав мити вагон. Українські дописувачі під постом почали запитувати в Андерсена про те, навіщо він це робив. Чоловік повідомив, що вже і раніше відмивав вікна в поїздах, щоб мати гарний вид, але робив це серветками; цього разу він підготувався заздалегідь і придбав швабру, але відмити бруд повністю так і не зміг.
У коментарях до свого посту він написав, що вікна були настільки брудними, що простий шваброю і миючим засобом не обійтися, "потрібно шкрябати".
Ця історія набула розголосу в соціальних мережах. Українці вибачаються перед датчанином і пишуть, що їм соромно за Укрзалізницю.
Також у коментарях данець уточнив, що бруд в українських поїздах «древній і стійкий», тому його потрібно «довго шкребти», і результатами своїх старань він не зовсім задоволений. Окремо він зауважив те, що попри низьку якість сервісу перевізник усе одно просить за них високу ціну.
«Абсурд в тому, що вони (ймовірно, УЗ – ред.) стверджують, що пасажирські залізничні послуги збиткові, але все одно вимагають дуже високу ціну! Іншими словами — нічого купувати. Пасажирські послуги повинні бути відновлені з нуля» — поділився своєю думкою іноземець.
Зауважимо, що Йоганнес Андерсен за професійною діяльністю регулярно відвідує Київ ось уже більше 20 років, про нього навіть писали українські ЗМІ. Тоді данець розповідав, що сприймає Україну як «чудову і в той же час жахливу країну», у якій при «гострій бідності» багато «надій та готовності до змін».
«Я помітив, що люди тут постійно думають про себе. Вони змушені постійно боротися за виживання і втомлюються від цього. Жити в такому суспільстві складно… І якщо раніше вишиванки можна було пов’язувати з радянськими показовими виступами, то тепер вишиванки для мене – символ боротьби і гідності. Ось через такі зміни я і люблю Україну. Люблю її за те, що вона змінюється на очах, за те, що народ творить історію Європи» — розповідав іноземець.
В цілому позитивного ставлення до України з боку Андерсена не змінив навіть інцидент в одному з пабів, коли, за словами данця, його «били ногами». Він навіть зізнався, що якби був художником, «переїхав би жити сюди на кілька років».
