Сьогодні міжнародний День дитячої книги. Тож розповім вам казку

Казка для дітей, але я вам переповім своїми словами, як дорослим.

Отож, сікімська народна казка - «Про кажана, який не хотів платити данину».
(Да, кажан, нині - актуальна звірина).
(Сіккім – штат на півночі Індії)

Вмощуйтеся зручненько, та слухайте уважненько… Як той казав…

Отож, жив-був собі на світі кажан.

Прийшов до нього якось король всіх птахів і каже: «Плати мені податок!»

- Х...яток! - відповідає кажан. – Я тобі не подчиняюся, бо я не птиця, а летюча миша. Поняв, нє?

Знітився пташиний король, аж ніде правди діти - таки миша, як не крути. Хоч і летюча...

По тому пташиний король розповів цю історію своєму колезі – мишачому королю, і вже мишачий король прийшов до нашого кажана з ревізією.

Каже йому: «Плати мені податок!»
- Ага, січас, - саркастично відповідає йому кажан… - Вже біжу по кошильок… – Я - птиця! Крила бачиш, чи повилазило тобі? Дебіл, мля…

Після такої зухвалості пташиний і мишачий король рішили піти на кажана войною. А він їм каже: Знаєте, скільки в мене братчиків? Плюс - знакомства і связі! Ви краще сюди не лізьте, бо капєц вам прийде обом.

Полякалися королі і лишили кажана в спокої.

Так кажан і не платить нічого нікому відтоді. Його не люблять ніде, то літає він переважно вночі, а вдень спить вниз головою… Думаю, він теж нікого не любить...

Буремний кажан – опозиціонер і нон-конформіст… Соціопат і неплательщик податків…

Неоднозначна лічность гражданського общества… Але на то воно й гражданське общество, щоб там всякого було…

Певно в цій казці є якась мораль. Але то ви вже самі собі додумайте, а я піду щось з’їм…