Сьогодні, 19 серпня, святкують Яблуневий Спас або Преображення Господнє
Сьогодні, 19 серпня, святкують Яблуневий Спас (Другий Спас) або Преображення Господнє. Свято вважається найголовнішим з трьох Спасів (його ще іноді називають Великим Спасом).
Історія свята починається ще давніше, ніж почалась епоха християнства, коли наші предки поклонялися багатьом богам. Згідно із язичницькими віруваннями, всі три Спаси, пов’язані з ім’ям божества Спаса, яке дарувало людям гарний урожай.
З цим святом пов’язано безліч традицій і обрядів, зокрема в старовину говорили якою буде погода на Яблуневий спас таким буде і перший місяць нового року — січень.
Свято має іншу назву — Преображення Господнє і має церковну історію святкування. Віруючі люди називають цей день Спасом на горі.
Преображення Господнє — це одне з дванадцяти найбільших свят у християнстві, встановлене на честь об’явлення божественної сили Христа Спасителя своїм учням. Християни, які живуть за Юліанським календарем. Святі отці називали це свято другим Богоявленням. Подію преображення описують одразу три євангелисти — Матей, Марко та Лука.
Преображення Господнє, згідно з Євангелієм, відбулось перед голгофськими стражданнями Ісуса Христа. Ісус взяв із собою трьох своїх учнів — Петра, Якова та Івана і вирушив з ними на гору. Традиційно Преображення пов’язують з горою Тавор. Однак в Євангеліях немає жодної згадки про назву гори, де відбулося Преображення.
Там Христос молився, утомлені ж учні заснули. Коли ж прокинулися, то побачили, що Ісус Христос преобразився: лице Його сяяло, мов сонце, а одяг Його став білим, як сніг, і блискучим, як світло. Поруч з’явились пророки Мойсей та Ілля й почали розмовляти з Ісусом. Згодом велика біла хмара накрила їх, і пролунав голос Бога Отця:
«Це Син мій улюблений, що його Я вподобав. Його слухайтеся» (Мт. 17: 5).
У момент преображення Господь дав можливість трьом апостолам побачити поєднання двох природ у Христі: божественної і людської.
Святкування цього празника сягає ще IV століття, коли св. Єлена побудувала храм на горі Тавор на честь Господнього Преображення. Від VI століття це свято поширюється в усій Східній Церкві під назвою «Господнє Преображення».
Народною традицією стало у цей день освячувати перші плоди, серед яких – яблука, груші, мед. Цей звичай перейняла християнська Церква від Старого Завіту, який приписував приносити перші плоди до Господнього Храму (традиція юдейського свята Шавуот)
Яблуневий спас: чого не можна робити
На Великий Спас не можна вбивати комах. Вважають, що якщо в цей день муха двічі сіла на руку одній людині, то їй щаститиме весь рік. Батькам, у яких померли діти, до Яблучного Спаса не можна їсти яблука. Є повір’я, що якщо їх не вживати, то малюк покуштує яблук у Раю, а якщо смакувати цими фруктами — то яблучок дитині не дістанеться.
Як і на Медовий Спас, спочатку прийнято пригощати освяченими плодами нужденних і дітей. У це свято не можна бути в поганому настрої і псувати його іншим людям, працювати по дому, голосно розмовляти, сваритися, бажати кому-небудь зла.
