Склали словник галицької говірки

На Галичині здавна користуються говіркою, яка відрізняється від інших регіонів України. Якими словами галичани найбільше дивують мешканців інших регіонів?

"Багатогранність розмовної мови спостерігається у побуті мешканців нашого міста і до нині. Людина, що народилася та живе у Старім Самборі, пам'ятає або вживає у розмові притаманний для корінних жителів діалект.

Ще не так давно у міських парках можна було почути такі знайомі для козолупів вислови, як "вбравсі як на шпацер", "вар'ят зварйований" або "люстро міста", - пише газета "Старосамбірські вісті".

На основі різноманітних мовлень, які побутували у середовищі жителів Галичини, сформувався своєрідний західноукраїнський або галицький діалект, насичений як місцевими говірками, так і словами іншомовного походження: німецькими, польськими, іспанськими, французькими. У середовищі жителів Львова навіть сформувалася так-звана "львівська ґвара", балачка, яку розуміли народи, котрі проживали у місті Лева, починаючи від Середньовіччя аж до часів Австро-Угорщини.  Що ж, пропонуємо вашій увазі добірку колоритних галицьких слів та слівечок, котрі ви почуєте навіть зараз, якщо завітаєте на Західну Україну. 

Видання зібрало слова, які вживали в Старому Самборі на Львівщині. Схожий діалект використовують і в інших місцях регіону.

Алярм – сигнал, тривога. Бадилля – бур'яни. Бальон – повітряна куля, м'яч. Бамбетель – кімнатна лавка зі спинкою. Баняк – каструля. Батяр – хуліган. Бігме – заприсягтися. Брама – ворота. Бусько – лелека.

Вар'ят – божевільний. Вельон – фата молодої. Вбора – подвір'я. Виходок – вбиральня. Вуйко – дядько. Гара – самогон. Гонори – честь. Ґаляретка – желе, мармелад. Ґудз – вузол.

Дзиґарі – сигарети. Дзиґарок – годинник. Забава – свято. Заліско – праска. Зафундувати – виставляти. Зимно – холодно. Зупа – суп. Камізелька – безрукавка. Калапуцькати – перемішувати. Квасний – кислий. Керунок – напрям. Кнайпа – бар. Кобіта – жінка. Колєжанка – товаришка. Креденс – шафа зі скляними дверцятами. Когут – півень. Криж – відріз тканини. Крижі – нижня частина спини. Ксьондз – священник.

Ладний – гарний. Лєгуміна – десерт. Люстро – дзеркало. Льошка – свиня. Марципани – делікатеси. Мешти – туфлі. Нездалий – непридатний. Обрус – скатертина. Оферма – незграба. Пательня – сковорідка. Пащекувати – грубо говорити. Писок – рот. Пляцки – солодка випічка або деруни. Покій – кімната. Прятати – прибирати. Пуделко – коробочка. Полярес – гаманець. Пуцувати – чистити.

Рінь – пляж. Ринва – водостічна труба. Ровер – велосипед. Ружа – троянда. Слічний – гарний. Самоїхало – іграшка. Смарувати – змащувати. Стрих – горище. Файка – люлька. Файно – добре. Фест – швидко. Фіра – віз. Фірман – їздовий. Фіранка – гардина. Фоса – рів. Фрезура – зачіска. Ціпля – курча. Цьотка – тітка. Шваґер – чоловік сестри. Штрека – залізна дорога.