Символ звірячої нелюдяності: 27 січня - День пам'яті жертв Голокосту
У всьому світі сьогодні віддають данину пам'яті жертв Голокосту. Ця дата прийнята Генеральною Асамблеєю ООН у листопаді 2005 року з ініціативи Ізраїлю, США, України, Росії, Канади та Австралії, а також за підтримки ще понад 90 держав світу.
Дата 27 січня була обрана тому, що цього дня радянські війська звільнили концентраційний табір Освенцім (територія нинішньої Польщі).
Вперше Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту був відзначений у світі у 2006 році, хоча низка країн відзначала цю скорботну дату і раніше.
Група євреїв вивозиться німецькими солдатами із Варшавського гетто.
З моменту вторгнення до Чехії і Польщі у 1939-му і аж до закінчення військових дій у Європі, у травні 1945-го, нацистська Німеччина та її союзники прагнули знищити усіх до єдиного євреїв на підвладній їм території.
У пам'ятника жертвам у колишньому нацистському німецькому концтаборі Аушвіц II (Біркенау).
За ранніми повоєнними оцінками, для використання рабської праці, ізоляції, покарання та знищення євреїв та інших груп населення, які вважалися «неповноцінними», нацисти створили близько 7000 концтаборів та гетто.
Серпень 1944 року. Члени зондеркоманди спалюють тіла вбитих газом ув'язнених Освенціма.
Фотографія зроблена членом зондеркоманди євреєм із Греції Альберто «Алексом» Еррерою через двері крематорію. Усього було зроблено 4 знімки.
Відвантаження трупів у Бухенвальді.
На воротах Бухенвальда було написано Jedem das Seine - "Кожному своє". Вираз, відомий з часів античності, використаний у католицькому катехизі. Нацисти наголошували, що виступають за якусь високу справедливість, у якій тріумфує право сильного.
Звільнені в'язні Бухенвальда, 16 квітня 1945 року.
Першим табором, створеним саме як табір знищення, був Хелмно (Кулмхоф) у Польщі. Він почав діяти 8 грудня 1941 року, коли туди було звезено євреїв з навколишніх міст і містечок. Спочатку знаряддям вбивства в Хелмно служили вантажівки-душогубки. Усього там було вбито приблизно 320 000 людей.
Окуляри вбитих в Освенцімі.
Немає точної кількості євреїв, убитих у роки Голокосту. Загальноприйнята цифра – шість мільйонів – названа Адольфом Ейхманом, одним із найвищих чинів СС.
Звільнення нацистського концентраційного табору Освенцім (Аушвіц) військами 1-го Українського фронту у взаємодії з військами 4-го Українського фронту під час Вісло-Одерської операції.
Американський сенатор Барклі оглядає тіла жертв Голокосту у Бухенвальді.
Через те, що переслідування євреїв у Німеччині розпочалися з приходу Гітлера до влади у січні 1933 року, багато істориків розпочинають відлік «епохи Голокосту» саме з цієї дати. Євреї були не єдиними жертвами гітлерівського режиму, але вони були єдиною групою, яку нацисти планували знищити повністю.
Жінки табору смерті у перші години після його визволення від німецько-фашистських катів.
Купа людських кісток та черепів у нацистському концентраційному таборі Майданек на околиці Любліна.
Майданек був другим за величиною табором смерті у Польщі після Освенциму, після його визволення у 1944 році.
Діти-в'язні табору смерті у перші години після його визволення від німецько-фашистських катів.
Друга Світова війна 1939-1945 років. Звільнення нацистського концентраційного табору Освенцім (Аушвіц) військами 1-го Українського фронту у взаємодії з військами 4-го Українського фронту під час Вісло-Одерської операції.
Меморіальний комплекс історії Голокосту "Яд ва-Шем".
Для того, щоб закамуфлювати вбивство євреїв, нацисти, використовували усілякі іносказання в більшості офіційних документів, називаючи, наприклад, вбивство – спеціальною обробкою, а депортацію – переселенням. Те саме «остаточне рішення» було кодовим терміном для позначення політики масового знищення.
