Що очікує на європейський континент у 2023 році: Україна змінює Європу і навпаки

Швеція очолила Євросоюз, Хорватія увійшла до «зони євро» і до Шенгену, Україна отримуватиме нову допомогу від європейських країн та від ЄС загалом… При цьому Європа чекає продовження досить складного періоду в економіці, який розпочався після повномасштабного путінського вторгнення в Україну. Про три найважливіші події в житті Європи у 2023 році – в матеріалі France-Presse.

Україна та Європа

Найголовніша подія, яку продовжує переживати європейський континент це страшна війна росії проти України, кількість жертв якої обчислюється вже сотнями тисяч.

Агентство France-Presse, публікуючи анонси головних міжнародних подій року, написало: "1 січня - війна в Україні (до 30 червня)". Але насправді точно знати, коли закінчиться ця війна зараз не може навіть головний її винуватець-ініціатор: російський диктатор владімір путін

Натомість відомо, що на 3 лютого в Києві намічено проведення саміту Україна-ЄС. Про це оголосив Офіс президента України після розмови Володимира Зеленського із головницею Єврокомісії Урсулою фон дер Ляйєн.

Президент України особливо підкреслив, що радий провести перші офіційні телефонні переговори у 2023-му році саме з очільницею Єврокомісії.

«Дякував за неослабну підтримку з боку ЄС. Чекаємо на перший транш макрофіну вже в січні (йдеться про запуск нової програми фінансової допомоги Україні у розмірі 18 мільярдів євро, прийнятої в грудні Європарламентом. Перший транш, на який чекають у Києві це 3 млрд), першої партії енергозберігаючих ламп, шкільні автобуси, генератори та модульні будинки. Скоординували кроки на саміті Україна — ЄС. Відчуваємо підтримку та йдемо до перемоги разом», - зазначив Зеленський.

У повідомленні Офісу президента розкриваються деякі деталі європейської допомоги і згадується звіт Зеленського про виконання його країною 7 рекомендацій ЄС, які Брюссель дав Києву у зв'язку з набуттям Україною статусу кандидата в члени Євросоюзу.

Щодо допомоги, то Зеленський і фон дер Ляйєн «домовилися, що перші 15 млн LED-ламп, профінансовані Єврокомісією, надійдуть в Україну в січні», «обговорили хід реалізації проєкту відновлення 74 зруйнованих українських шкіл, на фінансування якого Євросоюз виділив 100 млн євро». Крім того, Зеленський «наголосив на важливості залучення держав — членів ЄС до ініціативи першої леді Олени Зеленської щодо закупівлі шкільних автобусів для постраждалих регіонів».

Щодо виконання рекомендацій ЄС, то голова Єврокомісії, згідно із заявою офісу Зеленського, «зазначила величезний прогрес, досягнутий Україною на цьому шляху». Зеленський, у свою чергу, «підкреслив настрій української влади незабаром завершити відповідну роботу для того, щоб уже цього року розпочати передуступні переговори».

Сама пані фон дер Ляйєн після розмови з президентом України зазначила:

«Під час першої у новому році телефонної розмови з президентом України я передала українському народу свою щиру підтримку та найкращі побажання на 2023 рік... ЄС буде разом з вами стільки, скільки буде потрібно. Ми підтримуємо вашу героїчну боротьбу. Боротьбу за свободу та проти жорстокої агресії».

«Ми підтримуємо вас протягом цієї зими, надаючи генератори, лампочки, притулки, шкільні автобуси... Незабаром ми почнемо виплачувати наш пакет допомоги у розмірі 18 мільярдів євро щомісячними траншами», — також прозвітувала голова ЄК.

Хорватія отримала євро та шенген

А Хорватія вже з 1 січня отримала «подарунки», які мають змінити на краще життя цієї 4-мільйонної колишньої югославської республіки.

У перший день нового року Хорватія попрощалася зі своєю валютою, куною і стала 20-м членом єврозони. (Для того, щоб не перераховувати решту дев'ятнадцяти країн зони євро, відзначимо лише ті, які до неї не входять: Болгарія, Чехія, Угорщина, Польща, Румунія, Швеція).

Крім того, з 1 січня Хорватія стала 27-ю державою, яка приєдналася до Шенгенської зони, в якій понад 400 мільйонів людей можуть вільно переміщатися без внутрішнього прикордонного контролю.

Для зв'язності розповіді варто відзначити, що на святкування визначних подій до Хорватії приїхала Урсула фон дер Ляйєн.

«Дорогий @AndrejPlenkovic (Андрій Пленкович — хорватський прем'єр-міністр з 2019 р. — Прим. RFI). Який великий успіх для народу Хорватії. Приєднатися до євро та Шенгенської спільноти, лише через 10 років після вашого вступу до ЄС. Я знаю, як завзято ви працювали, щоб цей день настав», — написала пані фон дер Ляйєн у твіттері, додавши наприкінці фразу хорватською: «Hrvatska je voljena članica europske obitelji». («Хорватія - улюблений член європейської сім'ї »).

Глава Єврокомісії спочатку зустрілася з Пленковичем та президентом Словенії Наталею Пірц-Мусар на кордоні між двома країнами, після чого вирушила до хорватської столиці Загреба.

Під час прес-конференції на прикордонному переході Брегана пані фон дер Ляйєн вітала «два величезні досягнення» для Хорватії і передбачила, що цей день «увійде до підручників історії». Прем'єр Пленкович також заявив, що це «історичний момент», оскільки Хорватія досягла своїх «стратегічних цілей».

У Загребі голова Єврокомісії випила каву на центральній площі разом із хорватськими чиновниками та прем'єром Пленковичем, який сплатив рахунок у євро.

Хорватські лідери давно і регулярно підкреслюють переваги, які, на їхню думку, отримає країна від вступу до єврозони та Шенгену.

AFP підкреслює:

Експерти кажуть, що перехід на євро допоможе захистити хорватську економіку, одну з найслабших у ЄС, від стрімкого зростання інфляції, важкої енергетичної кризи та геополітичної нестабільності на тлі вторгнення Росії до України.
«Ласкаво просимо, дорогі хорватські друзі, в цю спільну валюту — євро», — сказав президент Франції Еммануель Макрон одну пропозицію хорватською мовою у своєму двохвилинному відеозверненні в неділю, 1 січня.

Для глави Хорватського нацбанку (HNB) Бориса Вуйчича відмова від куни, запровадженої 1994 року, є «єдиною розумною політикою». "Євро, безумовно, принесе економічну стабільність і безпеку", - сказала агентству France-Presse Ана Сабіч, представник HNB, додавши, що від цього виграють усі хорвати.

"Хорвати, у свою чергу, відчувають змішані почуття: хоча вони загалом вітають припинення прикордонного контролю, зміна валюти викликає недовіру", - пише AFP, відзначаючи: багато хто побоюється, що запровадження євро призведе до ще більшого зростання цін.
Втім, багато в чому країна вже давно «перейшла на євро»: близько 80% банківських вкладів у країні вже були номіновані в європейській валюті, а туризм, що становить 20% ВВП країни, підживлюється переважно клієнтурою з країн Старого Світу. Яка і раніше могла розраховуватися в Хорватії в євро.

Ну, а вступ до Шенгену не може не сприяти подальшому розвитку туризму в цій країні, яка минулого року прийняла таку кількість гостей, яка вчетверо перевищує її населення.

Водночас, боротьба з нелегальною імміграцією залишається серйозною проблемою, яка може тільки ускладнитися після входження Хорватії в шенгенську зону.

Навіть після вступу до ЄС десять років тому Хорватія придбала обтяжливе завдання щодо охорони зовнішнього сухопутного кордону довжиною понад 1 350 км, більша частина якого — з Боснією та Герцеговиною. Хорватія знаходиться на так званому Західно-Балканському маршруті, який використовують мігранти, а також торговці зброєю, наркотиками та людьми, зазначає France-Presse.

Швеція починає, Іспанії - підготуватися

Подія, яка апріорі не повинна нести в собі історичного значення — чергова (відбувається кожні півроку) зміна країни-керівниці ЄС, тобто голову Ради Європейського Союзу.

Новою головою стала Швеція, яка отримала естафету від Чехії.

Отримала в обставинах внутрішньошведської політичної нестабільності (до правлячої коаліції входить ультраправа партія «Шведські демократи», голова якої Йіммі Окессон є затятим противником заходів щодо захисту клімату, прихильником антиміграційної політики та критиком Євросоюзу), а також займаючи у питанні переговорів щодо міжнародної торгівлі , Чим «лідирують» країни ЄС (зокрема, Німеччина та Франція).

Президент Франції Еммануель Макрон та прем'єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон тиснуть один одному руки після спілкування з журналістами у вівторок, 3 січня 2023 року, в Єлисейському палаці. Крістерсон приїжджав до Парижа для зустрічі з Макроном у зв'язку з початком головування Швеції в Раді ЄС. AP - Francois Mori
Швеція, яка хоче відновити переговори щодо міжнародних торгових угод, «може зіткнутися з несприятливим графіком та франко-німецькою парою, яка (…) хоче зайняти більш жорстку позицію щодо США та їх т.зв. Закону про зниження інфляції (Inflation Reduction Act (IRA)).

Як зазначає DW, своє попереднє членство в Євросоюзі Швеція починає «без особливого оптимізму», оскільки «в неї вистачає власних невирішених проблем».

Тим більше, що Швеція, яка не входить до зони євро, завжди «підтримувала досить віддалені відносини з Європою», — сказав AFP Себастьєн Майяр, директор Інституту Жака Делора. Експерт каже, що Швеція «виконає свої обов'язки» голови, але «не надто старанно» і «не гратиме роль (передавача) імпульсу».

Проте важливо відзначити, що одним із пріоритетів у ролі голови ЄС для Швеції буде збереження єдності Євросоюзу щодо підтримки України у її протистоянні російській агресії.
Наприкінці червня Стокгольм передасть головування ЄС Іспанії.

*Цей план вартістю 420 мільярдів доларів, переважно присвячений клімату, також має протекціоністський характер, який рішуче засудив президент Франції Еммануель Макрон під час нещодавньої поїздки до Вашингтона.

У Парижі та Берліні побоюються, що на тлі передбачених цим документом масованих заходів підтримки американських компаній (у вигляді так званих «екологічних субсидій») постраждають європейські підприємства, що конкурують з ними.