Роман Ратушний: єдине повнометражне інтерв’ю героя майже на 50 хвилин

 

Зараз, коли Роман загинув під Ізюмом, його бунтарське інтерв’ю слід дивитися очима й слухати серцем. Ми ніби зумисне знімали Романа крупними кадрами. На нього треба дивитися-не-передивитися. Його лице промовляє більше за все: погляд, вдумливість, гордість, ідейність, не по роках цілісність, а в очах стільки неба, стільки неба, що нікому не побажаєш...

 

Наприкінці бесіди останнім моїм запитанням було: «Навіщо вам це все?». Роман опустив очі додолу, подумав хвильку і сказав:

У Романа не буде дітей. Принципового захисника Протасового Яру й України вже немає. А Аваков зі своїми італійськими віллами на 26 кімнат – є. І смотрящий за правоохоронною системою Смирнов далі на посаді – той самий, який пропонував Ратушному 50 тисяч доларів. І Корбан, який тероризував Протасів Яр своїми забудовами, теж є, ба навіть керує обороною Дніпра (всім патріотам патріот).

 

І загинув Роман під проводом того самого верховного головнокомандувача, який його ув’язнити хотів за мітинг під Банковою. І інші продажні «герої» теж є, ніхто з них не втратив ні посади, ні доходів – натомість життя своє втрачають найкращі з тих, хто хотів іншої України, а не бандитської республіки з регіональним феодалізмом (цитата Ратушного).

 

«До чого найгіршого ви готові?» - запитав я Романа в нього вдома на 10-му поверсі з електронним браслетом на нозі. «До вбивства».

 

Вбиває не лише війна. Вбиває також тил, де при справах лишилися всі ті ж круті перці, хто знищував громадянське суспільство зсередини. Аби пожертви тисяч таких світлих-пресвітлих активістів, як Роман Ратушний, не були марними, всім нам треба дуже й дуже постаратися. І нарешті почути його тиху відповідь на питання «Навіщо вам це все?»…