Прем'єр-міністр Італії пішов у відставку. Тепер на країну чекають дострокові вибори

Президент Італії Серджо Маттарелла з другого разу ухвалив відставку прем'єр-міністра країни Маріо Драгі. Вже наприкінці вересня в Італії найімовірніше пройдуть дострокові парламентські вибори. До виборів Драгі залишиться виконувачем обов'язків глави уряду для виконання поточних обов'язків, пише RFI.

Відхід Маріо Драгі з посади глави уряду не став несподіванкою. Напередодні одразу три партії, що входять до правлячої коаліції, — «Рух п'ять зірок», «Вперед, Італія» та «Ліга» — відмовилися брати участь у голосуванні щодо вотуму довіри уряду в Сенаті.

Минулого тижня Драгі втратив підтримку популістського «Руху п'ять зірок», представники якого відмовилися брати участь у голосуванні з питання вотуму довіри уряду та законопроєкту про виділення допомоги населенню на суму 26 млрд євро у зв'язку з інфляцією та зростанням цін на енергоносії.

14 липня Маріо Драгі вперше представив свою відставку президенту, проте Серджо Маттарелла її не прийняв і запропонував Драгі провести консультації з парламентом, аби прояснити ситуацію.

Як зазначає кореспондент RFI у Римі Анн Ле Нір, вже цього вечора президент має розпустити парламент. Серджо Маттарелла також виступить із телезверненням до нації, під час якого він, можливо, оголосить дату дострокових парламентських виборів. Очікується, що голосування може відбутися вже наприкінці вересня.

Період невизначеності

Оголошення про відставку президента спричинило падіння Міланської фондової біржі більш ніж на 2%. Політична криза ще більше послаблює третю за величиною економіку єврозони, яка і так вважається слабкою ланкою у Євросоюзі, зазначає кореспондент RFI. Країна має надмірну заборгованість: до 150% ВВП. Державний борг Італії вдвічі вищий, ніж у сусідніх країн.

Водночас італійці чекають на обіцяні Євросоюзом кошти — 191 млрд євро у вигляді кредитів і субсидій. Проте Єврокомісія пообіцяла виділити ці кошти за умови проведення реформ.

В очах європейських лідерів саме Маріо Драгі, колишній голова Європейського центробанку, виглядав як найефективніший провідник цих реформ. Як заявила вранці у четвер держсекретар у європейських справах при МЗС Франції Лоранс Боон, його звільнення з посади глави уряду відкриває період невизначеності як для самої Італії, так і для її європейських партнерів.

Італійська криза турбує ЄС ще й тому, що політична ситуація у низці інших країн також залишається нестабільною.

«Це не перша країна в Європі, яка зараз переживає кризу, — говорить у коментарі RFI Людмила Аконе, історик та фахівець із сучасної Італії в університеті Париж-1. — Ми бачили, що сталося з Борисом Джонсоном. Ми знаємо, що інші європейські країни перебувають у ситуації нестабільності. Існує страх перед посиленням нестабільності, а також можливо страх перед ефектом доміно. Не варто думати, що ця криза, навіть якщо вона має виключно італійський характер, обмежиться лише Апеннінським півостровом»