Польські економісти нагадують владі, що виїзд українців обвалить ринок праці Польщі — Polskie Radio

За словами експертів, вето Кароля Навроцького на продовження Закону про допомогу українцям вдарить не лише по самих громадянах України, але й по польських працедавцях.

Поки політики у Польщі з'ясовують взаємини, економісти б’ють на сполох. Вето президента Кароля Навроцького на Закон про допомогу громадянам України вдарить по польських працедавцях.

Експертка Конфедерації «Левіатан» Надія Вінярська, яка спеціалізується на ринку праці, пояснює, що без права легально перебувати на території Польщі, українці не зможуть легально працювати, тож польські компанії втрачатимуть робочу силу:

«Легальне працевлаштування безпосередньо пов'язано із легальним перебуванням. Я не бачу можливості так швидко легалізувати перебування, адже воєводські установи перевантажені цими справами. І як свідчать дані Вищої палати контролю, середній час очікування на рішення складає понад рік. Увесь цей час іноземець перебуває у підвішеному стані й не має певності, що легально перебуває у державі».

На перипетії у Польщі відреагувала Європейська комісія. Її речник нагадав, що у липні вирішили продовжити тимчасовий захист для українців у ЄС до березня 2027 року. Тому Польща зобов’язана продовжити легальне перебування українців на своїй території.

Українці в Польщі додали майже 100 млрд злотих до ВВП у 2024 році. Це у 8 разів більше, ніж Польща витратила на всю допомогу Україні за 3 роки повномасштабної війни. Крім того, участь українців на ринку праці сприяє зниженню безробіття та зростанню зарплат.

Про це йдеться в новому дослідженні "Аналіз впливу українських біженців на економіку Польщі", проведеному компанією Deloitte на замовлення УВКБ ООН (Агентства ООН у справах біженців). Згідно з даними зі звіту, українці в Польщі активно виходять на місцевий ринок праці – насьогодні працевлаштовано 69% українських біженців працездатного віку. Це трохи менше, аніж серед громадян Польщі – 75%.

Причому значна частка українців працює нижче своєї кваліфікації. Наприклад, лише третина біженців з вищою освітою обіймає посади, де вона потребується. Водночас для праці на деяких професіях потрібне польське громадянство, що обмежує професійний розвиток біженців та змушує їх перекваліфіковуватися.

Українські біженці позитивно впливали на польську економіку. Цей вплив збільшувався з плином часу та набуттям українцями нових робочих навичок – в результаті цього:

• у 2022 році реальний валовий внутрішній продукт Польщі зріс на 1,5%;
• у 2023 – до 2,3%;
• у 2024 – до 2,7% ВВП, що еквівалентно на 98,7 млрд злотих.

А у довгостроковій перспективі до 2030 року цей вплив зросте до 3,2% ВВП.

Український Дощ писав раніше, що віцепрем'єр Польщі назвав дії президента Навроцького «подарунком для путіна»