[{"ad_code":"","ad_pic":"assets\/images\/8-48452299.jpg","date":"","active":"","thumb":"","ad_link":"https:\/\/ukrrain.com\/blogi\/tetyana_danilenko.html"}]

Папі Франциску варто вийти з броньованого папамобіля й прогулятися станцією Чаплине

Папі Франциску варто вийти з броньованого папамобіля й прогулятися станцією Чаплине
Із Папою тяжка ситуація. Патова. Це не його персональна криза. Це криза Церкви як інституції, яка фатально не здатна увійти в тканину новочасся. На жодне животрепетне питання людства – від сексу до війни – Церква не спроможна дати утилітарних відповідей сучасній людині.
 
Церква як миротворець – капітулювала. Концепція полюби ворога є руйнівною й життєво небезпечною. Концепція прощення ніяк не корелюється з покаранням зла і торжеством справедливості.
 
Церква як глашатай всеохопної Любові так і лишається непідйомним абсолютом, який неможливо застосувати в загроженому стані.
Церква як регулятор моралі – дискредитована остаточно. Бо мораль стала різновидом лицемірства.
 
Церква як духовний феномен – віджила. Бо людина не мусить вірити в непояснюване. Людина взагалі не мусить вірити.
Церква як благодійник – деактуалізована. Бо давно втратила прерогативу творити добро й опікатися стражденними.
 
Церква як Тіло Христове – звучить поетично, та механічна ритуалізація затулила літургійність і перейшла в розряд данини традиції.
Церква як дисциплінатор – замахала. Ще з епохи інквізиції. А зараз – поготів, позаяк культ особистісної свободи інтронізований на наступне століття мінімум.
 
Церква з Папою, який курвегу дугіну трактує невинною жертвою війни, невинно лишилася в брошурках, де лев лижеться з антилопами в едемському саду, а частка "не" стократ перевищує слово «щастя».
 
Церква з Папою, який не може вистрибнути з патерну страждань і терпінь, не має що путнього сказати людині ХХІ сторіччя, яка сповідує повноту життя і цінування кожної миті, яка за мить може обірватися.
 
Папі варто вийти з броньованого папамобіля й прогулятися станцією Чаплине. Може, щось проясниться й закортить на схилі літ емігрувати в страну невинних жертв. Засадничу кризу Церкви не вирішить, зате виглядатиме переконливо навіть для агностиків.
[{"ad_code":"","ad_pic":"assets\/uploads\/root\/images\/house1.jpg","date":"","active":"","thumb":"","ad_link":""}]
Теги
Iншi дописи автора
21 листопада - день двох не доведених до кінця революцій: змінилися прізвища, а не система
Час вийти і сказати, що воєнно-політичний вибір «іти до кінця» означає крах критичної інфраструктури
Емоційна наступально-звинувачувальна риторика стосовно польського Пшеводува неприпустима
П'ята стаття НАТО декларує допомогу постраждалій країні. Причому не завжди військову допомогу