Як пандемія змінить наші будинки та міста

Примусова самоізоляція у зв’язку з пандемією замкнула всіх нас вдома і змусила перетворити свої квартири на офіси.  Ми стали рідше виходити в магазин, користуватися транспортом і почали уникати скупчень людей. Який урок варто винести з цього?

Про це розповідає архітектор Осаму Окамура, декан факультету мистецтв та архітектури Технічного університету в Ліберці (Чехія), який давно займається організацією громадського простору. Він очолює комісію Празької міської ради з питань мистецтва в публічному просторі, є членом комісії з розвитку урбанізму, архітектури та громадського простору міської ради Праги 7 та опікунської ради Чеського фонду архітектури. Переклад за сприяння Чеського центру у Києві підготувала Тетяна Пономаренко.

"Ми мали б інакше сприймати міста, в яких живемо", – каже Осаму.

Які наслідки матиме пандемія для наших міст?

Публічний простір знову опиниться в центрі уваги. Як показав досвід, в ідеалі людина, яка вийшла з дому,  максимум за 15 хвилин може дістатися пішки до будь-якого місця, щоб вирішити повсякденні потреби – робота, відпочинок, послуги. Ми говоримо про так зване 15-хвилинне місто. Над цією концепцією сьогодні активно працюють в Парижі. Так, потреба людини в громадському транспорті а, тим паче, в автомобілях, зводиться майже до нуля. Вулиці пристосують так, щоб пішоходи мали більше місця, розширять тротуари – над цим, наприклад, вже працюють у Копенгагені.

Нерозумно будувати місто, розділене на виробничі і монофункціональні житлові райони. Людина не зможе такі відстані подолати пішки. Ідеальний міський квартал – це той, у якому сервіси надання послуг та магазини розташовуються на першому поверсі, офіси – на другому, а вище розміщувалися б квартири. Добре відома система, поширена ще з історичної багатоквартирної забудови наших міст.

Чим вигідне місто для пішоходів?

Пересуваючись на свіжому повітрі в публічному просторі, набагато легше дотримуватись соціальної дистанції. До того ж, люди, які більше рухаються, ходять пішки або їздять на велосипедах, мають помітно кращий стан здоров'я. Навіть у пішохідних центрах американських мегаполісів жителі часто здоровіші, ніж ті, хто живе у зелених передмістях, залежних від автотранспорту. Через малорухливий спосіб життя вони часто страждають від ожиріння, серцевих хвороб або наслідків автомобільних аварій.

Невже пандемія означатиме занепад міст-супутників?

Містечка-супутники вже давно поступово відходять у минуле. Але щоб замінити їх повністю, спочатку ми повинні створити кращу альтернативу у міських центрах.

Чи можливо реалізувати ці плани у вже забудованих містах?

Уявлення про переповнені міста хибне. Просто інвесторам дешевше будувати на голому полі за містом, ніж пристосовувати постіндустріальні землі в центрі.

Що з’явиться в містах?

Буде більше місця для пішоходів та велосипедистів. Зараз ми бачимо, що найбезпечніше здійснювати покупки в менших магазинах, які мають вихід прямо на вулицю. Більше уваги також буде приділено спокійним зонам – внутрішнім дворикам, зеленим зонам для відпочинку від міського руху та транспорту. Також з’явиться більше відкритих дитячих майданчиків, спортзалів та спортивних майданчиків. Активніше розвиватимуться громадські сади, люди будуть вирощувати більше рослин на балконах.

А що, навпаки, зникне?

Пандемія може покласти край для великих торгових центрів. Ми бачимо це у послабленнях карантинних заходів. В Чехії, передусім, відновили роботу окремі невеликі крамниці та сервіси надання послуг, що мають прямий доступ з вулиці, бо відвідувати їх значно безпечніше. Натомість у великих торгових центрах люди проводять багато годин поспіль за покупками, серед тисячного натовпу покупців. Також варто відзначити, що попит на послуги кур’єрів, доставки та вуличну торгівлю постійно зростає. Це теж не сприяє роботі торгових центрів.

Як виглядатимуть наші будинки?

Я розмірковував про можливе відродження будинків-лоджій з відкритими сходовими майданчиками та тихими зеленими внутрішніми двориками. Такі будинки матимуть функції вулиці, з усіх боків сюди потраплятиме свіже повітря. Ліфт залишається небезпечним місцем під час пандемії. На думку спадає повернення ґраткових ліфтів, які були ще у багатьох будинках Першої республіки, з вентиляційними решітками на стелі.

А що буде з віддаленою роботою?

Ця тенденція розвиватиметься. Стало очевидно, що віддалена робота може бути ефективною. Напевно, у кожній квартирі буде відведено певний простір для робочої зони. В майбутньому це може вплинути на зменшення попиту на великі офісні приміщення, які мають ту ж проблему що і торгові центри - забагато людей в одному місці. Отже, пандемія може вплинути ще й на ринок офісної нерухомості.

Варто очікувати розвитку котеджних містечок?

Напевно так, найближчим часом. Але ми маємо будувати міста, з яких нам не доведеться тікати. Ми повинні створити безпечні, дружні та придатні для життя міста, в яких не доведеться сідати в машини. Котеджі – це тільки втеча від проблеми, а не її вирішення.