Окупанти повністю розграбували краєзнавчий музей у Херсоні

Російські окупанти винесли всі експонати з Херсонського краєзнавчого музею. Про це свідчать фотографії, які опублікувало управління стратегічних комунікацій Збройних сил України в Telegram.

На кадрах видно, що у краєзнавчому музеї залишилися практично голі стіни. Вітрини розбито, експонати зникли.

"Ось так тепер виглядає Херсонський краєзнавчий музей зсередини після адептів "русского мира", – ідеться в повідомленні.

Херсонський історико-краєзнавчий музей нараховував понад 170 тис. експонатів, в експозиції було виставлено приблизно 10 тис. Серед експонатів було одне з найкращих в Україні археологічних зібрань, де вік найстаріших знахідок – понад 7 тис. років. Зокрема, там презентували колекцію античних монет держав Північного Причорномор'я, а також скарби зі скіфських курганів.

Колекцію музею росіяни вивезли до Криму, повідомляло видання El Pais.

До відходу з Херсона росіяни готувалися заздалегідь — уже наприкінці жовтня взялися за привласнення української культури. Озброєні військові за допомогою кримських музейників та місцевих колаборантів стали вивозити експонати з херсонських музеїв. 

Тепер у художньому та краєзнавчому музеях лишилися хіба що голі стіни та спорожнілі фонди. росіяни вивезли до окупованого Криму кілька великих машин із найціннішими колекціями. Після звільнення Херсона співробітники музеїв, які не погодилися працювати на росіян, повернулися до своїх місць роботи, де їх зустріли спорожнілі виставкові зали.

«Страшне, як грабували»

Охоронець Анатолій Матвієнко зачаровано розглядає стародавню амфору за музейною вітриною. Це один із небагатьох експонатів Херсонського обласного краєзнавчого музею, який пережив російське пограбування. Багатьом експонатам не пощастило.

Той день Анатолій Матвієнко добре пам’ятає. Це була його зміна. У музеї був ще один його колега — охоронець Анатолій Яткевич, а також завгосп, який допомагав росіянам вивозити експонати.

«Страшне, як грабували. Мені здається, німці такого б не зробили», — емоційно розповідає Матвієнко. 

Грабували краєзнавчий музей два дні. Уперше «експропріатори» приїхали 24 жовтня. Як розповідають охоронці, автобуси привезли з Криму сім десятків людей. «Силова підтримка» пограбування, імовірно, ФСБ, наставили автомати й наказали охоронцям, за їхніми словами, сидіти та не заважати. 

«А самі з ящиками — і по всій території пішли ходити. Як мурахи: одні запаковували, інші хапали все», — розповідає охоронець Анатолій Яткевич.

Він припускає, що у групі були двоє жінок із кримського музею, бо з ними радилися щодо того, які експонати забирати. 

росіяни казали, що експонати вивозять із Херсона до Криму, мовляв, для збереження від обстрілів ЗСУ, а після «переобліку» повернуть. На «переоблік» із краєзнавчого музею вивезли чотири великі машини з заклеєними номерними знаками. До того ж не все поїхало саме туди. 

 

 

«ФСБ ховали собі до машин. Приїхав їхній комендант, каже: “Покладіть усе в машину, бо для вас це погано закінчиться”. Вони щось у машину, переважно — крали», — пригадує Анатолій Матвієнко.  

Крім амфор, він особливо шкодує за колекцією старовинної зброї, яку виставляв музей.

«Коли зброю виносили, це для мене взагалі було хоч плач. Я так сидів — стиснув собі душу. Я ж знаю, що воно все покрадеться. Ви ж його все одно не покажете дітям, не покажете нікому в майбутньому. А потім у когось десь там будуть по п’янці показувать: “От бачиш я з України привіз артефакт”. Це ж взагалі не люди, а звірі натуральні. Душа боліла, як вони вивозили», — каже пан Анатолій. 

Вкрадені картини

Поруч із краєзнавчим музеєм розташований Херсонський художній музей імені Олексія Шовкуненка. Його теж росіяни не залишили просто так.

«Вивезли майже 90% від колекції музею. Якщо в нас було 13,5 тисячі музейних експонатів, то при мені остання цифра вивозу, яку я бачила, становила 10 тисяч. А після мене ще раз було вивезення. Я живу неподалік і 6 листопада бачила це», — розповідає Ганна Скрипка, фахівчиня з відділу зберігання обліку і фондів. 

Вона лишалася в музеї під час окупації і підтримувала спілкування з директоркою Аліною Доценко, яка виїхала на підконтрольну Україні територію, бо не хотіла співпрацювати з окупантами.

Ганна Скрипка розповідає, що росіяни з окупаційною владою зайшли у музей 19 липня, силоміць забрали ключі від усіх фондів і поставили нову «директорку» — Наталю Десятову. До цього місцеві музейники про неї нічого не чули. 

Чинна директорка Аліна Доценко каже, що Десятову знали хіба як співачку з кафе «Театральне». У Ганни вдома провели обшуки, бо шукали електронні носії з інформацією про фонд музею. Не знайшли — Скрипка сховала їх у надійне місце.

1 листопада, коли росіяни грабували музей, Скрипці дозволили зайти всередину. Допомогали вивозити цінні картини та оргтехніку озброєні люди. 

«Це два дні суцільного жаху, коли не тільки чужі люди, а й свої співробітники пішли на зраду», — розповідає співробітниця музею.  

Художній музей мав багату колекцію творів мистецтва XVII-XX століть. росіяни вивезли, зокрема, цінні ікони XVII ст., картини Івана Айвазовського, Олексія Саврасова, Костянтина Маковського, Василя Поєнова, Михайла Жука, Августа фон Байєра.

Український Дощ писав раніше, що музей Метрополітен визнав Куїнджі, Айвазовського та Рєпіна українськими художниками.