Нобелівська лауреатка примудрилась, підтримуючи білорусів, образити українців

Нобелівська лауреатка з літератури білоруска Світлана Алексієвич закликала президента Білорусі Олександра Лукашенка піти у відставку.

Своє ставлення до подій у Білорусі письменниця висловила в інтерв’ю Білоруському бюро Радіо Свобода.

"Я просто закохуюсь у свій народ у ці останні тижні. Це зовсім інші люди, в цих людях зовсім інша сила. Раніше в мене було якесь розчарування - тепер немає. Нам треба бути більш організованими. Боротьба віднайде і лідерів", - сказала письменниця.

Алексієвич переконана, що Лукашенко програв вибори, бо "ніхто навколо себе не бачить тих, хто любив би Лукашенка, тих, хто відстоює його, як відстоював раніше".

Також письменниця мивоволі порівняла білоруські протести з українським Майданом і зробила неоднозначну заяву, чим обурила мільйони українців.

"Я хотіла б сказати: "Піди красиво!.." Але вже не вийде, вже кров. Піди, поки не пізно, поки ти не кинув народ у жахливу безодню, в безодню громадянської війни. Піди. Ніхто не хоче Майдану, ніхто не хоче крові. Лише ти хочеш влади. І це твоє бажання влади вимагає крові", - закликала президента Білорусі Олександра Лукашенка нобелівська лауреатка.

Пані нобелівська лауреатка назвала Майдан громадянською війною і сказала, що "ніхто не хоче Майдану", між тим як Майдан ВЖЕ Є в Білорусі. Те, що зараз відбуваться на вулицях Білорусі - є частково проявами українського Автомайдану, студентського мирного протесту, дарування квітів поліції, спроби мирного воливиявлення - все це ті ази, які проходив український народ на Майдані до кривавих подій.

Крім того, риторика на кшталт т.з.  наявності "громадянської війни в України" - це цитування російської пропаганди і, таким чином, заперечення втручання російських військ в життя, суверенітет і безпеку України, а як наслідок - запереченння  анексії Криму і окупації українського Донбасу зовнішнім ворогом.

Українська спільнота жваво відреагувала на подібну заяву письменниці, хоча українці щиро бажають білоруському народу миру, правди і демократичних свобод. Але нерозуміння "першоджерел" про народний супротив, таких як Майдан, ображає укараїнський народ і позбавляє білорусів точного розуміння картини того, що наразі відбувається на вулицях їх країни.

Нагадаємо, Алексієвич народилася 1948 року в українському Івано-Франківську, але потім переїхала з родиною до Білорусі. Закінчила факультет журналістики БДУ, працювала в районній газеті в Брестській області. Була членом Спілки журналістів СРСР. Популярність їй принесла, зокрема, книга "У війни не жіноче обличчя" про роль жінок у Другій світовій війні. Інші відомі твори Алексієвич - "Цинкові хлопчики", "Чорнобильська молитва", "Час секонд-хенд".

Алексієвич неодноразово виступала з критикою білоруського керівництва. За це її багато років не друкували в Білорусі. Деякий час письменниця змушена була жити і працювати за кордоном. Після анексії Криму Алексієвич виступила із засудженням політики президента РФ Володимира Путіна щодо України в статті "Колективний Путін".