Нідерланди призупинили всиновлення дітей з-за кордону

Нідерланди призупинили усиновлення дітей з-за кордону після того, як влада виявила, що деякі з них були викрадені або куплені в їхніх біологічних батьків.

Розслідуванням проблеми займалася урядова комісія, яка зосередила увагу на всиновленні дітей з Бангладеш, Бразилії, Колумбії та Індонезії в період з 1967 по 1988 рік.

За останні пів століття громадяни Нідерландів загалом всиновили близько 40 тисяч дітей із 80 країн.

І, як слідує з висновків розслідування, в окремих випадках може йтися про те, що ці діти на їхній батьківщині були вкрадені в біологічних батьків або продані під тиском.

Окрім того, кажуть в комісії, про такі проблеми могли знати окремі нідерландські посадовці, - щоправда, прямих доказів цього не наводять.

Там додають, що є підстави вважати, що так чи інакше зловживання стосуються не лише періоду 1967-1988 років, а можуть мати місце навіть сьогодні.

В уряді пояснили, що змушені були піти на призупинку усиновлення дітей з-за кордону, оскільки в інших країнах "забагато залишається за полем зору".

"Це буде болісно для деяких людей, але давайте не забувати причину цього рішення: припиняючи усиновлення, ми захищаємо дітей і їхніх біологічних батьків", - сказав міністр правового захисту Сандер Деккер.

Водночас він додав, що наступний склад уряду повинен буде зайнятися тим, як вирішити проблему.

25-річна жителька Нідерландів Відія Асуті Бурма, яка шукає своїх біологічних батьків в Індонезії, у розмові з BBC розповіла, що рада рішенню влади. Всиновлення з-за кордону, на її думку, стимулювало торгівлю людьми.

"Сьогодні міжнародне всиновлення досі сфокусовано на батьках, які шукають дитину. А насправді все має бути навпаки", - каже жінка.

Її саму всиновили у 5-річному віці, на пошук своїх біологічних батьків вона витратила десятки років, але марно.

"У чому я звинувачую владу Нідерландів, так це в тому, що моїм прийомним батькам не розповідали про те, що відбулося. Їм ніколи не казали, що є ймовірність того, що я могла бути жертвою торгівлі дітьми або що мої документи були підробними", - розповідає Відія Асуті Бурма.

"Мої прийомні батьки тепер відчувають себе винними, бо могли забрати дитину в її рідних батьків - хоча ті ніколи й не хотіли її віддавати".