Нащо було рапортували на весь світ про затримання голови українського злочинного синдикату?
У «Фокусі» вийшло інтерв’ю Степана Черновецького, сина колишнього київського мера. Якщо чесно, я був щиро переконаний, що після гучної історії з його затриманням в Іспанії bit.ly/38EREps, коли місцеві копи рапортували на весь світ про затримання голови українського злочинного синдикату, він сидить в іспанській в’язниці, адже всі ми звикли до думки, що слідчі факапи - це вотчина виключно наших правоохоронців, а на Заході такого не буває. Виявляється, буває.
Після трьох років розслідування суд закрив кримінальну справу стосовно нього без висунення обвинувачення. Ба більше, виявляється, весь цей час Черновецький мешкав і працював у Києві, а не сидів у барселонській буцегарні.
Цікавий кейс, в якому я побачив дуже багато паралелей з тим, що відбувається у нас, адже після затримання іспанська поліція використала методу, яку так інтенсивно експлуатують наші високопоставлені силовики, задіюючи медіа для створення потужного суспільного резонансу.
Згадайте феєричні виступи екс-генпрокурора Луценка у справах Саакашвілі та Савченко, екс-голови СБУ Грицака про «вбивство» Бабченка, ну і зовсім нещодавній бенефіс Зеленського, Авакова та його підлеглих у справі Шеремета.
Докази, представлені на суд суспільства, мали приблизно таку ж вірогідність: якщо у справі Шеремета все вирішила хода, то іспанці пішли далі і зробили членами етнічної ОЗГ усіх українців, які працювали в японському ресторані в Барселоні. Мовляв, де ви бачили, щоб українці робили суші, а значить це прикриття грошової «мийки».
Що це, як не шовінізм? На такі дрібниці, як перевірку комерційних оборудок з продажу активів bit.ly/36jK55X, які, власне, все поясняли, уваги ніхто не звернув.
Картинка вийшла яскравою та переконливою для місцевих, але це не вплинуло на долю справи. Тут головну роль відіграла державна інституція, яка в Україні або не працює взагалі, або працює на силовиків - суд. Іспанський суд поклав закон як на поліцію, так і на суспільний резонанс, і цьому нашим суддям, готовим «підмахнути» що завгодно, треба повчитися.
Отака повчальна історія.
