На Приморському бульварі в Одесі археологи виявили залишки Хаджибейського замку

Про це повідомив на facebook-сторінці ректор Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. Ушинського Андрій Красножон.

"Хаджибейський замок знайдено. Поставлено крапку в дискусіях щодо його локалізації, які тривали майже 200 років", – написав він. 

За словами Красножона, пошуки ускладнювалися через відсутність достовірних даних картографії та письмових джерел, а також слідів цієї оборонної споруди, яку російські війська підірвали невдовзі після штурму 1789 року, а згодом розібрали на будматеріали. 

"Нам до останнього не було відомо чи є взагалі шанси знайти залишки замку, оскільки споруда стояла на самому краю берегового плато, а характер зсувних процесів у районі Приморського бульвару невтішний", – додав він. 

У підсумку першої спільної експедиції Університету Ушинського й Інституту археології НАНУ 2020 року дослідники зрозуміли, що пошук замку варто звузити до території напівциркульної площі. Тому влітку 2021 року розбили там три розкопи. Цьогоріч роботи продовжили на схід від старих ділянок, і вони принесли довгоочікуваний результат. 

Замок розташовувався між напівкруглим будинком № 8, фунікулером, Дюком та алеями південної частини бульвару, займаючи квадрат приблизно 40×40 м.

У двох розкопах і двох шурфах археологи знайшли фронтальну стіну артилерійської берегової батареї, яка була добудована до замку з берега, а також сліди демонтажу куртин. Також їм вдалося зафіксувати кутовий перетин цієї стіни з бічною, що прикривала батарею з південного сходу. 

Споруда замку, присутня на різних планах і зображеннях кінця XVIII ст., вирізнялася притаманними лише їй конструктивними особливостями та специфікою розміщення біля урвища. Батарея була відкритим майданчиком, огородженим стіною заввишки до 1,5 м і 90 см завтовшки. Вона утримувала невисокий земляний насип, на якому розміщувалися гармати, направлені до моря. 

археологічні дослідження на Приморському бульварі в Одесі, фото: facebook/andrew.krasnozhon

У всіх розкопах цього сезону дослідники зафіксували сліди демонтажу стін і руйнувань.

"Особливо показовий у цьому сенсі кутовий стик мурування двох стін батареї, розібраний вщент, до фундаментів. Від південної, бічної стіни залишилася лише закладна траншея під фундамент із залишками буту та фрагментами османської кераміки. Можна лише уявити, які ушкодження нанесені іншим ділянкам замку, в районі капітальних її споруд (вежі, куртини, внутрішні будівлі). Про масштаби руйнувань замку свідчать знахідки з розкопу під Дюком, де ми виявили купу каміння та блоків, витягнутих зі стін замку, серед яких були й масивні капітелі пілонів османського типу", – розповів деталі дослідження Андрій Красножон.

Він додав, своєю основою стіна замкової батареї впущена в античний шар V ст. до н. Тож археологам уперше вдалося простежити культурні нашарування давньогрецького поселення Гавань Істріан у межах його північного кордону. 

"Раніше передбачалося, що його межа пролягає десь у районі Дюка. Але тепер ми точно можемо сказати, що її визначав невеликий стародавній яр, який нам вдалося зафіксувати в одному з розкопів 2021 року в північній частині напівциркульної площі", – зазначив науковець. 

Вибір місця розташування Хаджибейського замку зумовив згаданий природний бар'єр, який також формував захист із північно-західного, напільного боку. До того ж саме тут  – найвища частина плато Приморського бульвару (+32 м над рівнем моря), яка давала замку переваги в контролі над гаванню.

Стосовно датування науковець розповів, що батарею, на його погляд, збудували турки, пізніше, ніж був зведений сам замок, який за своїми особливостями є взірцем архаїчної, середньовічної фортифікації доартилерійської епохи. Поява батареї відбулася не раніше, ніж у розпорядженні місцевого гарнізону з'явилися далекобійні для свого часу гармати.

"Час заснування самого замку ще доведеться з'ясувати. Локалізувавши його та прив'язавши плани до місцевості, позначити зону пошуку його основних, капітальних будівель тепер уже не так складно", – зазначив дослідник.

У коментарі Укрінформу директор Департаменту культури Одеської міськради Іван Ліптуга повідомив, що розглядають варіант встановлення над розкопом скляного купола.

"Над залишками фортеці на Приморському бульварі можуть облаштувати скло, а контури споруди позначити плиткою іншого кольору. Якщо такий задум затвердять, також вмонтуємо бронзову інформативну табличку, де буде роз’яснення – що було на цьому місці", – зазначив він.

Під час атаки росії на Україну в ніч на 24 липня ворожий безпілотник влучив просто посеред Приморського бульвару Одеси, що є візитівкою міста і входить до переліку обʼєктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Український Дощ писав раніше, що США оголосили про вихід з ЮНЕСКО