На кордоні з Європою є українське село, де 100 років тому «зупинився час»
Мало хто знає, що звичайне прикарпатське село колись було серцем цілої землі. Шипинці на Буковині – це не просто населений пункт із гарними хатами, а місце, де середньовічна історія, давні легенди та народна традиція існують поруч із повсякденням
Громадська організація "Кафедра Буковини" показала фото одного з найкрасивіших сіл Буковини на кордоні з Європою, де начебто 100 років тому зупинився час. Цей проєкт присвячений селам Чернівецької області, їхній культурі, архітектурі, побуту та людям.
Село Шипинці – колишня столиця середньовічної Буковини. Там проходив міжнародний торговий шлях, що сполучав Львів, Галич, Коломию, Сучаву і простягався далі аж до Балкан.
Автори проєкту пишуть, що в XIV-XV ст. уся територія нинішньої Чернівецької області йменувалась Шипинська земля. Політичним центром автономної області стало саме це село.
Походження назви села
Люди розповідають, що в давні часи в тих місцях дуже шипіло від нагрітої сонцем води, – звідси і назва населеного пункту – Шипинці. Населений пункт розташований у Буковинському Прикарпатті – на лівому березі Пруту в долині річки Совиця.
В селі діє народний музей, проходять фестивалі ("Роде наш красний"), а місцеві жителі славляться своєю музикальністю.
Легенда про Шипинці
За селом є мале озеро, яке називають "Кругле болото". Люди вірили, що у нього немає дна. Мовляв, колись на місці "Круглого болота" була велика корчма, в якій люди пили вино та усіляко веселилися, навіть у Великий піст (перед Великоднем).
Бог розгнівався на них і покарав грішників – переповнена корчма і ціле село пішло під землю, а на цьому місці утворилося озеро "Кругле болото", недосяжне і бездонне. Мешканці Шипинців вірять, що настане час, коли озеро зникне, а село знову вирине.
Український Дощ писав раніше, що на Буковині розквітло найбільше лавандове поле України.
