Музеї Європи почали повертати «колоніальні скарби» країнам Африки
Майже через півстоліття після вимог ряду африканських країн повернути їм твори мистецтва, вивезені в колоніальну епоху, Німеччина, Франція, і Великобританія поступово починають розлучатися з африканськими скарбами своїх музеїв. Вчені тим часом ведуть копітку роботу щодо визначення походження африканських артефактів, що зберігаються в європейських музеях. 90% культурної спадщини Африки досі перебуває за межами континенту.
Ось уже 50 років як нігерійська влада вимагає від європейських країн повернути культурну спадщину, вивезену в колоніальну епоху. В цьому році Берлін зробив перший крок назустріч. 29 квітня у ФРН повідомили, що кілька сот об'єктів з колекції бенінської бронзи, вивезених в кінці XIX століття, будуть повернуті на початку наступного року. МЗС Німеччини назвав це «чесним підходом до історії колоніалізму».
Бенінська бронза - це унікальна колекція з тисячі предметів, створених в XVI столітті, що прикрашали королівський палац бенінського царства, історичної держави в пониззі річки Нігер на території сучасної Нігерії.
Бенінську бронзу сьогодні можна знайти не тільки в Німеччині, але і в інших колишніх колоніальних державах. У березні 2021 року про повернення артефактів бенінської бронзи повідомив і шотландський Університет Абердіна. Раніше студентська рада Кембриджа проголосувала також за повернення на батьківщину фігурки бенінського бронзового півня. Трохи пізніше музей Хорніман у Лондоні почав діалог з Нігерією про повернення 15 бронзових фігур.
«З сьогоднішнього дня і протягом найближчих п'яти років я хочу, щоб були створені всі умови для тимчасового або остаточного повернення африканської культурної спадщини до Африки». - сказав у 2017 році Емманюель Макрон в ході виступу в університеті Уагадугу.
З тих пір лише один африканський предмет покинув музейну колекцію Франції. Йдеться про меч мусульманського лідера Омара Саїда Талля (Аль-Хадж Омара), який урочисто повернули Сенегалу. У листопаді 2021 року планується відправка в Бенін 26 творів, захоплених французькою армією в Абомеї в 1892 році і що зберігаються в музеї набережній Бранлі.
Це вже великий прорив. Адже майже 50 років тому вперше на міжнародному рівні колишній президент Демократичної Республіки Конго маршал Мобуту Сесе Секо підняв питання про реституцію культурної спадщини. У 1973 році він попросив Генеральну Асамблею ООН, щоб твори, вивезені з Конго під час бельгійського правління епохи Леопольда II, було повернуто. 120 000 конголезьких експонатів зберігаються в Королівському музеї Центральної Африки в місті Тервюрені. 18 грудня 1973 року ООН прийняла резолюцію 3187 «Про повернення творів мистецтва країнам-жертвам експропріації». Близько 200 творів Брюссель повернув своїй колишній колонії, проте незабаром процес реституції затих, оскільки повернуті артефакти знову опинилися на ринку предметів мистецтва.
Умови зберігання повернутих предметів - одна з головних проблем, яку піднімають противники реституції. Вони стверджують, що в Африці немає місць, де були б гарантовані умови зберігання, рівні умовам західних музеїв. Проте на африканському континенті один за одним з'являються музеї та сучасні центри мистецтва.
У січні 2016 року у китайські гроші (30 млн євро) в Дакарі завершилося будівництво Музею чорних цивілізацій. У листопаді 2019 року на корейські гроші (21 млн євро) відкрився Національний музей Демократичної Республіки Конго.
Азіатські країни, які недавно з'явилися в Африці, прагнуть забезпечити собі доступ до багатих природних ресурсів континенту і зайняти вигідні економічні позиції. Європейські країни, обтяжені колоніальним минулим і боргами, відстоюють свої старі інтереси. І очевидно, що в цьому контексті геополітичні міркування не могли залишити поза увагою настільки болюче питання про культурну спадщину африканського континенту.
