Мовне питання: парламент Франції проголосував за закон про регіональні мови

Національні збори Франції проголосували за проєкт закону про регіональні мови, що допускає викладання в державних школах бретонскою, каталонською та іншими «міноритарними мовами», дублювання офіційних вивісок і інші заходи з підтримки «лінгвістичної спадщини Франції». Експерти назвали закон «історичним проривом», пише RFI.

Закон вперше визнає регіональні мови «лінгвістичною спадщиною Франції» і дає статус «національного надбання» стародавнім рукописам і аудіозаписам. Головне нововведення, що передбачає документ, - це можливість викладання регіональними мовами в школах. Тобто учні зможуть не просто вивчати свою рідну мову кілька годин на тиждень, але і освоювати на ній інші предмети шкільної програми. Раніше така можливість була тільки в «експериментальному порядку» у приватних навчальних закладах. Тепер викладання регіональними мовами стане доступним і у державних школах.

Закон встановлює тарифи за навчання для приватних шкіл, що дають освіту регіональними мовами. Він передбачає фінансову участь муніципалітетів для учнів, у яких немає двомовних шкіл за місцем проживання.

Ще однією перемогою прихильники закону називають обов'язок державних установ дублювати вивіски, покажчики, а також офіційну інформацію. У деяких регіонах дублювання вуличних покажчиків французькою і регіональною мовами вже існує, проте це не є повсюдним і обов'язковим.

Законопроєкт був прийнятий у другому читанні 247 голосами «за», при 76 «проти» і 19 утрималися. Автором законопроєкту став депутат з бретонського департаменту Морбіан Поль Молака. Після успішного голосування за його закон Молака разом з іншими депутатами заспівав бретонський гімн на ганку Національних зборів.

Колишній шкільний вчитель Молака давно бореться за державне визнання регіональних мов і сам володіє двома регіональними мовами Бретані - бретонскою і гало. У 2017 році він обрався до парламенту від пропрезидентської партії «Вперед, республіка!», проте у 2018 році разом з іншими депутатами - ліво-центристами і право-центристами - створив фракцію «Свободи та Території».

Результат голосування став несподіванкою для багатьох спостерігачів. 

Ухвалення цього закону наблизить Францію до виконання вимог Європейської хартії щодо захисту регіональних та міноритарних мов, прийнятої у 1992 році Радою Європи. Франція підписала цей документ у 1999 році, але до цих пір не ратифікувала його.

За оцінками експертів, зараз у Франції налічується до 20 регіональних мов, а з урахуванням заморських територій - близько 75. Однак офіційний статус мають тільки 11 регіональних мов. У цьому списку є бретонська, корсиканська, ельзаська, окситанська, баскська, каталонська, але немає, наприклад, фламандської.

Закон був прийнятий, незважаючи на негативний відгук уряду. Міністр освіти Франції Жан-Мішель Бланке побоюється «ланцюгових наслідків» багатомовності. В ході обговорення в парламенті міністр двічі висловився проти. 

Проти законопроєкту виступила і пропрезидентська фракція «Вперед, республіка!».

«Ми ставимо під сумнів деякі фундаментальні принципи нашої державної школи», - підтримав міністра глава фракції Крістоф Кастанер.

Складні відносини французької влади з регіональними мовами сягають ще дореволюційної епохи і королівського указу 1539 року, яким закріпили французьку мову в якості єдиної державної мови Франції. 

У сучасній Франції регіональні мови з 2008 року називаються в Конституції частиною культурної спадщини, однак єдиною державною мовою є французька.

Противники просування регіональних мов вважають, що це підірве єдність нації і порушить принцип рівності між тими громадянами, які мають свою регіональну мову, і тими, у яких такої мови немає. Крім того, поняття «міноритарна мова», закріплене у Європейській хартії 1992 року і пов'язане з концепцією етносу, що підриває громадянську основу французької нації.