Мова – зброя. В ДНР заборонили українську
Так званий «Народный совет ДНР» ухвалив рішення про «конституционные изменения», згідно з якими українська мова перестала бути однією з «государственных языков республики». Тепер «государственной» буде тільки одна мова – російська. Не буде на окупованих територіях і освіти українською мовою, і вивчення української мови. Тепер її можна буде вивчати тільки факультативно, за бажанням батьків.
Створене російськими спецслужбами угруповання «ДНР» вирішило, що українська мова більше не матиме статусу «государственной» на частині Донецької області, яку контролюють російські гібридні сили. Як повідомляють російські ресурси, таке рішення на пропозицію ватажка угруповання Дєніса Пушиліна внесли до «конституції» «депутати» так званого «Народного совета ДНР».
«Установление русского языка как государственного способствует приумножению и обогащению духовной культуры государства, укреплению межгосударственных связей. В современных реалиях при установлении статуса ДНР необходимо учитывать интенсивность интеграционных процессов между ДНР и РФ», – наводять російські ресурси слова представника Пушиліна.
Російська мова стала єдиною «государственной» в угрупованні «ДНР». Зрозуміло, що і раніше «государственный статус» української мови на окупованій частині Донбасу був лише фікцією. Однак нове рішення наочно демонструє, яку «народную рєспубліку» хоче побудувати на окупованій території Кремль і яка роль у цій «рєспубліці» відводиться українцям.
Дотепер на території, контрольованій підтримуваними Росією бойовиками, українська мова формально зберігала статус державної. Рішення «Народного совета» остаточно знищує міф про «преследования» російської мови на Донбасі.
Справедливо було б згадати, що ще до окупації в Донецьку і Донецької області місцевою владою насаджувалися міфи про «героическое региональное прошлое», головним з яких був міф про створення на окупованій радянською Росією території «Донецко-Криворожской рєспублікі» на чолі якої поставили одного з головних українофобів і шовіністів того часу, кривавого більшовика Артема. Цей міф насаджувався і російською пропагандою, і місцевими шовіністами, які отримували підтримку начальства. І, як бачимо, саме цей міф про право окупанта на привласнення чужої землі і «зачистку» цієї землі від культурної спадщини народу, який проживав на ній століттями, сьогодні на Донбасі торжествує.
В цьому сенсі дії Кремля на Донбасі відрізняються і від того, що відбувається в національних республіках самої Росії, і від того, що відбувається навіть на окупованих Росією територіях.
У національних республіках Росії – навіть там, де корінні народи складають меншість населення – є і викладання на мовах цих народів, і можливість вивчати рідну мову у вищих навчальних закладах. У законодавстві самопроголошеної Придністровської Молдавської Республіки як державні визнаються російська, українська і молдавська мови і цими мовами ведеться навчання. Навіть в «конституції» анексованого Криму – при всьому нехтуванні окупанта і місцевої маріонеткової влади українською і кримськотатарською мовами – вони мають рівний статус із російською мовою. Практично всюди – тільки не на Донбасі. Тому що Донбас – це зона воєнних дій, а не самопроголошена республіка. Це зона війни проти України і проти українців. Гарячої – коли обстрілюють. І холодної, культурної – коли виганяють з української землі українську мову.
У цій війні немає термінів, бо у Путіна є мета – знищення України, перетворення її в провінцію Росії. А якими будуть порядки в цій провінції, нам продемонструвала своїм рішенням про українську мову «Народна рада ДНР».
Джерело: Військовий навігатор України
