Мерц пропонує спецстатус для України в ЄС до повноправного членства

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц нібито пропонує надати Україні статус "асоційованого члена" ЄС до повноцінного вступу. Про це пише Spiegel із посиланням на власну інформацію.

Зазначається, що Мерц виступив з ініціативою запровадити для України тимчасовий формат "асоційованого членства" в Євросоюзі. За його задумом, це могло б частково відповісти на запит Києва щодо швидшої євроінтеграції на тлі затяжного процесу повноправного вступу. Таким чином Мерц пропонує надати Україні статус асоційованого члена ЄС із правом участі в засіданнях, але без права голосу.

Україна отримала статус кандидата на вступ до ЄС у 2022 році та нині перебуває на етапі переговорів про членство, що передбачає масштабні реформи й адаптацію національного законодавства до норм Євросоюзу. Ще у 2025-му Україна прагнула відкрити всі шість переговорних кластерів про вступ до ЄС, однак відкриття навіть першого було заблоковано Угорщиною. Станом на травень 2026-го Україна отримала вимоги за всіма кластерами, однак де-юре вони залишаються закритими.

На тлі розширення блоку та ускладнення процедур швидкої інтеграції нових країн дедалі активніше обговорюються проміжні формати співпраці.

Новий статус передбачає розширену інтеграцію та елементи безпекових гарантій

Спецстатус "асоційованого члена", який він пропонує для України як тимчасове рішення, у баченні Мерца передбачає надання Києву більших прав та обов’язків, ніж зазвичай отримують кандидати у класичному процесі вступу. Це, зокрема:

• участь і право голосу на зустрічах Ради ЄС і Євроради, а також участь без права голосу у роботі Єврокомісії та Європарламенту;
• поступова інтеграція у бюджет ЄС;
• поширення на Україну статті 42.7 Договорів ЄС про взаємну допомогу і оборону – що забезпечить певні безпекові гарантії України та відображає її запит;
• особливу участь у Суді ЄС, з посадою Assistant Rapporteur.

Мерц вважає, що надання Україні такого спецстатусу має посприяти і переговорному процесу, ініційованому США – оскільки йдеться про застосування до України європейської статті про взаємодопомогу.

Паралельно канцлер рекомендує залишити механізм скорочення цих прав, якщо на євроінтеграційному шляху України почнеться відкат і її політика почне розходитися з фундаментальними цінностями ЄС.

Західним Балканам та Молдові він пропонує надати не ідентичні, а окремі плани прискореної інтеграції у Євросоюз.

Що передувало?

20 квітня Financial Times із посиланням на джерела повідомила, що Німеччина та Франція пропонували надати Україні так звані символічні переваги ще до повноправного вступу. Водночас цей варіант не передбачає доступу до аграрних субсидій ЄС і не надає права голосу в ухваленні рішень.

Президент Володимир Зеленський відкинув ідею «символічного членства», заявивши, що Україна розраховує лише на повноправний вступ до Європейського Союзу. Він наголосив, що країна «захищає Європу не символічно, а реально», згадавши людські втрати у війні та внесок у відстоювання спільних європейських цінностей.

Франко-німецькі ініціативи з’явилися після того, як у ЄС фактично не підтримали підхід Єврокомісії щодо так званого зворотного розширення, який передбачав можливість надання Україні повноправного членства ще до повного виконання всіх критеріїв із подальшим поетапним розширенням прав. Ключова різниця між позицією Брюсселя та пропозиціями Парижа і Берліна полягає в тому, на якому етапі Україна мала б отримати повний статус члена ЄС і право голосу в його інституціях.

Французький міністр-делегат з питань Європи Бенжамен Аддад раніше також припускав, що ЄС може запропонувати Україні проміжний статус, який дозволить поступове зближення з європейськими політиками та інституціями. 

Український Дощ писав раніше, що Польща та Франція пропонують відкласти відкриття переговорів щодо вступу України до ЄС.