Мадридський саміт НАТО: росія більше не стратегічний партнер альянсу

Лідери 30 країн НАТО та їхні ключові партнери зберуться 29-30 червня у Мадриді. На цій зустрічі має бути схвалена нова стратегічна концепція НАТО на найближче десятиліття. Альянс повинен переглянути позицію щодо росії, яка в поточній концепції є стратегічним партнером НАТО. Очікується, що у мадридському саміті братиме участь Україна. Втім, у Києві на прориви від нього не чекають.

Іспанія прийме саміт НАТО у рік 40-ліття свого вступу до Північноатлантичного альянсу. На мадридському саміті, за умов повномасштабної російсько-української війни, має бути схвалено нову стратегічну концепцію НАТО — документ, який визначає основні лінії союзу на найближчі роки. З часів закінчення холодної війни стратегічні концепції НАТО оновлювалися кожні десять років.

Діючу стратегію НАТО ухвалили у Лісабоні у 2010 році. В альянсі наголошують, що настав час оновити документ. Генеральний секретар Альянсу Йєнс Столтенберг зазначив, що нова стратегія «відбиватиме нову реальність» у сфері глобальної безпеки.

«Наприклад, у нинішній стратегічній концепції росія називається стратегічним партнером, і там зовсім не згадується Китай. Тепер, безперечно, ми обговоримо агресивні дії росії, а також вплив посилення Китаю на нашу безпеку. Мадридський саміт стане одним з наших найважливіших самітів», - зазначив Столтенберг в інтерв'ю іспанській газеті ABC, опублікованому 31 травня.

У тому ж інтерв'ю Столтенберг зазначив, що неможливо передбачити, як довго триватиме російсько-українська війна, наголосивши, що «треба бути готовими до довгої війни». Він наголосив, що союзники по НАТО мають підтримати право України на самооборону.

Він також висловив подяку іспанському уряду за військову та гуманітарну підтримку України та привітав зростаючу присутність Іспанії в Балтійському регіоні. Іспанія планує направити до Латвії батарею ракет протиповітряної оборони.

У НАТО вказують, що у саміті, крім лідерів 30 країн НАТО, візьмуть участь і ключові партнери альянсу. Іспанське агентство Europa Press повідомляє, що очікується участь від 40 до 50 міжнародних делегацій на рівні глав держав і урядів, у тому числі чотири запрошені країни Азіатсько-Тихоокеанського регіону (Австралія, Нова Зеландія, Японія та Південна Корея), чотири країни ЄС, які не є членами НАТО, а також голови Європейської комісії та Європейської ради.

Як пише Europa Press, Україні також буде направлено офіційне запрошення, хоча про можливу присутність президента Володимира Зеленського не буде відомо до останньої хвилини, бо це залежатиме від розвитку війни та його можливостей залишити країну.

Заступник генсекретаря НАТО Мірча Джоане заявив, що президент України візьме участь у саміті НАТО "так чи інакше", передає Politico.

Глава МЗС України Дмитро Кулеба підтвердив, що Київ працює з Мадридом щодо формату участі у саміті НАТО. При цьому міністр зазначив, що він не має великих очікувань від мадридського саміту.

«Поки що я не бачу якихось потужних рішень, які готує НАТО щодо України для ухвалення на саміті або навіть щодо чорноморської безпеки», — цитує Кулебу «Укрінформ».

Швеція та Фінляндія: чи вдасться подолати опір Туреччини?

На мадридському саміті будуть присутні Швеція та Фінляндія. 18 травня дві скандинавські країни подали заявки на вступ до НАТО через напад рф на Україну. Проте обидві держави зіштовхнулися із опором з боку Туреччини.

Туреччина на сьогоднішній день — єдина країна НАТО, яка відкрито блокує процес вступу Фінляндії та Швеції. Анкара виправдовує свою позицію передбачуваною підтримкою цими країнами курдських збройних формувань.

На початку червня генеральний секретар НАТО заявив, що найближчим часом скликає зустріч з високопоставленими представниками Швеції, Фінляндії та Туреччини, щоб досягти «прогресу з кандидатур» до старту саміту в Мадриді.
При цьому в Анкарі заявляють, що Туреччина не відчуває тиску тимчасових рамок і не прагне поставити крапку в цьому питанні до саміту, передає турецьке агентство «Анадолу».

4 червня прес-секретар президента Туреччини Ібрагім Калин заявив, що Гельсінкі і Стокгольм не зробили кроків у відповідь на очікування та стурбованість Анкари щодо, як стверджує влада Туреччини, перебування у Швеції та Фінляндії членів курдських «Загонів народної самооборони» (YPG) та руху послідів. проповідника Фетхулли Ґюлена. Анкара вважає обидві організації «терористичними».

У Туреччині називають курдські YPG сирійським відгалуженням «Робітничої партії Курдистану» (РПК). Остання визнана терористичною Туреччиною, США та ЄС. У 2018 році Анкара вже звинувачувала США у пособництві тероризму через те, що США підтримували сирійських курдів у боротьбі з угрупованням «ІГ».

У зв'язку зі звинуваченнями Анкари глава МЗС Швеції Анн Лінде нагадала, що Швеція ще 1984 року стала першою у світі країною після Туреччини, яка визнала «Робітничу партію Курдистану» терористичною організацією. Вона також нагадала, що РПК було визнано терористичною на рівні ЄС у 2002 році, і ця позиція не змінювалася.

При цьому президент Туреччини Реджеп Ердоган нарікає на те, що сирійські YPG у Євросоюзі не визнають терористичною організацією. Ердоган стверджує, що Німеччина, Швеція та Фінляндія надають підтримку курдським «терористам» і відмовляються видавати їх Туреччині.

Тим часом у Балтійському морі кілька десятків російських бойових кораблів днями розпочали військові навчання. У Балтійському морі одночасно йдуть щорічні навчання Північноатлантичного альянсу Baltops, до яких приєдналися Фінляндія та Швеція. У них бере участь зокрема гігантський десантний корабель американських ВМС «Кірсардж».

Найвищий офіцер ЗС США, голова об'єднаного комітету начальників штабів Марк Міллі на початку червня побував у Гельсінкі та Стокгольмі на знак їхніх кандидатур на вступ до НАТО.